Характеристика образу героїв «Вишневого саду». Аналіз п’єси «Вишневий сад» А. Чехова

Характеристика образу героїв «Вишневого саду». Аналіз п’єси «Вишневий сад» А. Чехова

П’єса Антона Павловича Чехова «Вишневий сад» була написана у 1904 році. Це був час, коли особливо загострилися соціальні відносини та різко пожвавився суспільний рух у країні — назрівала перша російська революція. В останній своїй п’єсі Чехов відгукнувся на ті злободенні питання, які хвилювали його сучасників.

Росія на зламі століть. Саме таку Росію ми бачимо на сторінках п’єси Чехова «Вишневий сад». Перед нами проходить ціла галерея образів. Ось Любов Андріївна і Леонід Андрійович — колишні господарі вишневого саду. Доньки Любові Андріївни — Варвара та Ганна, студент Петро Трофімов, лакеї Фірс та Яша і, нарешті, друг сім’ї — купець Лопахін.

Майже класичне розставлення сил у російському суспільстві. У п’єсі також намічена перспектива боротьби між ними. Дворянство (Раневська та Гаєв), нова буржуазія, яка починає підніматись (Лопахін), нові сили, які ідуть їм на зміну (Петро й Ганна). Кожен із героїв п’єси живе своїм життям. Читаю п’єсу, і мене не покидає почуття тривоги. Життя героїв п’єси не приносить їм ні радості, ні щастя. Всі вони наче приречені, живуть ніби у сні, на межі реального і містичного.

Любов Андріївна Раневська та її брат Гаєв — представники дворянства, старого, віджилого класу. Вони ніяк не можуть, та й не бажають пристосуватися до нових економічних умов. І справа не лише в тому, що вони просто невмілі, непрактичні. Вони не можуть допустити самої думки про те, що можна продати маєток. їх дім такий дорогий і рідний серцю кожного з них. Але й врятувати вони його не можуть. Безвільні й безпомічні, у нових економічних умовах вони виявляються абсолютно безпорадними, непрактичними, адже все життя вони жили за рахунок праці інших — весело й безтурботно. І ось розкішний маєток з прекрасним вишневим садом продано. Зруйновано ще одне «дворянське гніздо». Мені шкода, що такі інтелігентні, освічені, культурні люди, як Гаєв та Раневська, не змогли знайти себе у новому житті, бо були непристосованими до будь-якої серйозної роботи, безвільні й безпорадні. Образами Гаєва та Раневської автор п’єси А. П. Чехов доводить, що Росії нема чого більше чекати від дворян. їх час минув. Але хто буде творцем нового життя? Хто посадить новий сад?

Готовність до цього начебто є в Петі та Ані. Але у роздумах Петі немає особистої сили, переконаності. До того ж він «вічний студент». Ні, не такі люди оволодівають життям та стають його творцями та господарями. Молодість, недосвідченість та життєва непристосованість властиві й Ані. Можливо, творцем нового життя стане Лопахін? Але характер цього героя наділений двоякістю, протиріччями. Йому притаманна внутрішня неврівноваженість, ницість. Ним керує не лише мрія, але й помста: він купив маєток, де його дід та батько були рабами. І знищує він вишневий сад не лише заради наживи, а й заради помсти. У Лопахіні ніби співіснують та борються дві людини — «тонка та ніжна душа» та «хижий звір». Інколи йому здається, що всі його вчинки і дії викликані високими помислами й мріями. Він вважає себе не просто будівельником дачних дільниць, але щасливого майбутнього, нового життя. Але мрії його про роль дачників у історичному процесі здаються нам просто смішними.

Таким чином, Росія, як її побачив Чехов на зламі піків, ще не мала потрібного ідеалу людини. У країні назрівають зміни, але люди поки що до них не готові. І герої «Вишневого саду» ще не піднялися на ту висоту, якої вимагає від них майбутнє випробування. Тому мешканці вишневого саду ставлять себе у смішне становище: виховані, освічені, а не можуть вирішити простого питання: як жити далі? Як жити далі Раневській, Гаєву? Лопахіну? Ані?

На мою думку, їм передусім слід змінити спосіб життя й мету його. Жити, не беручи від життя все краще, а в ім’я інших людей. Виробити у своєму характері стійкість, волю, порядність. А головне — почати працювати. В ім’я прийдешнього, в ім’я майбутніх поколінь. Це й буде смислом їх життя. Отоді й зацвіте новий, молодий, прекрасний вишневий сад!

Характеристика образу героїв «Вишневого саду». Аналіз п’єси «Вишневий сад» А. Чехова

Перейти на головну сторінку розділу «Зарубіжна література. Чехов»

1. Характеристика образу Раневської («Вишневий сад», А. П. Чехов)

2. Характеристика образу героїв «Вишневого саду». Аналіз п’єси А. Чехова

3. Вишневий сад і символ духовної пам’яті (за п’єсою А. П. Чехова «Вишневий сад»)

4. Характеристика другорядних героїв п’єси А. П. Чехова «Вишневий сад» (Єпіходов, Яша, Фірс, Пищик)

5. Хто прав: Лопахін чи Петя Трофімов? Характеристика образів (За п’єсою А. П. Чехова «Вишневий сад»)

6. Аналіз п’єси А. П. Чехова «Вишневий сад»

7. Аналіз п’єси «Вишневий сад» А. Чехова. Задум і сюжет

8. Хто винний у загибелі вишневого саду? Аналіз п’єси А. П. Чехова «Вишневий сад»

9. Дворянство і дворяни в п’єсі А. П. Чехова «Вишневий сад»

10. Минуле, сьогодення і майбутнє (за п’єсою А. П. Чехова «Вишневий сад»). Аналіз твору

11. Зв’язок образів п’єси «Вишневий сад» із сучасністю. Аналіз твору

12. Майстерність Чехова як драматурга (за п’єсою «Вишневий сад»)

13. Пафос образу Лопахіна. Характеристика образу (за п’єсою А. Чехова «Вишневий сад»)

14. Драматургічні прийоми Чехова (за п’єсою «Вишневий сад»)

15. Порівняння персонажів та їх характеристика: Раневська, Гаєв і Лопахін

16. Новий тип драматичного конфлікту у п’єсі А. П. Чехова «Вишневий сад»

17. Проблема історичної долі Росії (за п’єсою А. Чехова «Вишневий сад»)

18. Проблема щастя у п’єсі А. Чехова «Вишневий сад»