Сенс назви розповіді А. П. Чехова «Хамелеон»

Сенс назви розповіді А. П. Чехова «Хамелеон»

Антон Павлович Чехов — чудовий російський письменник і драматург, майстер короткої розповіді. У своїх невеликих творах він розкриває зовсім не дріб’язкові проблеми. Він висміює самодурів і деспотів, які здатні принижуватися, втрачати свою гідність перед грошовими мішками. Чехов пише про буденне, а в його оповіданнях проявляється протест проти приниження людини. А. П. Чехів реально створює картину дійсності, говорить про соціальну підлість і спотворення людської особистості.

Назва твору завжди має особливе значення, оскільки у ньому завжди знаходиться основна думка оповідання.

Розповідь Чехова має назву «Хамелеон», ідея хамелеонства показується в розповіді у переносному розумінні. Тут хамелеон — це безпринципна людина, яка дуже легко міняє своє відношення до життя, свої позиції залежно від ситуації, що склалася. Розповідь містить в собі сатиричне узагальнення.

Дуже важливі в невеликих оповіданнях імена та прізвища персонажів, оскільки вони відразу описують тих, про кого йде мова. Прізвища, що говорять, характеризують персонажів і створюють комічний ефект. «Через базарний майдан іде поліційний наглядач Очумєлов у новій шинелі та з клуночком у руці», — так з’являється перед читачем цей герой. Нова шинель в літню жару, вузлик в руці і решето з конфіскованим аґрусом в руках городового, супроводжуючого Очумєлова — символи влади. Хрюкін — «золотих справ майстер» — напівп’яна людина з великими претензіями: «Ви даруйте мені, я людина, котра робоча. Робота у мене делікатна… Хай мені заплатять, бо я, майте собі, цим пальцем, може, тиждень не поворухну…». Прізвище Хрюкін теж комічне, але цей ювелір такий користолюбний і так убого виражає свої думки, що це прізвище стає таким, що говорить і дуже йому підходить. Генерал Жигалов — персонаж, який так і не з’явиться, але про якого усі говоритимуть. Слово «генерал» є частиною його імені. Ім’я і по батькові у нього відсутні, оскільки вони неможливі в очах тих, хто знаходиться нижче його по службових сходах.

У цій розповіді головний хамелеон — це Очумєлов. Він не раз міняє свою точку зору, видно, що у ньому постійно відбувається внутрішня боротьба. Поліцейський наглядач знаходиться в постійній тривозі, що проявляється в його словах: «Здійми-но, Єлдирін, з мене пальто… Страх, яка спека. Відай, на дощ…», а потім: «Надінь-но, браток Єлдирін, на мене пальто. Щось холодом війнуло… Морозить мене…». Людина принижена, вона готова лабузнитися навіть не до генерала, а перед його песиком. А як міняється його погляд на справедливість залежно від того, чий «біле хортеня з гострою мордою і жовтою плямою на спині»! Якщо це просто собака, то правильним Очумєлов вважає винищити її: «Я цього так не помину! Я покажу вам, як собак розпускати. Пора вже звернути увагу на таких о суб’єктів, що не хочуть коритись постановам. Як оштрафую його, бісову душу, так він знатиме в мене, що значить собака та інший такий бродячий скот. Я йому нажену холоду!..» Але якщо це генеральський собака, то правильніше буде поступити по іншому: «Ти одведеш його до генерала і спитаєш там… Скажеш, що я найшов і прислав. Та скажи, щоб його не випускали на вулицю… Він, може, дорогий, а коли кожна свиня йому в носа цигаркою тикатиме, то зіпсують як стій та дивись. Собака — тендітна тварина…». При звістці про те, що до генерала приїхав погостювати братик, усе обличчя Очумєлова «заливається посмішкою розчулення». А усе лише тому, що для нього не важлива істина, важливіше преклоніння перед сильними світу цього, тому що від цього залежить подальша кар’єра. Мова Очумєлова недорікувата і груба, до усіх він звертається на «ти», в цьому проявляється уся суть дрібного чиновника, що отримав маленьку владу. Його фрази короткі, уривисті, з наказовою, страхітливою інтонацією і грубою лексикою.

Назва «Хамелеон» метафорична: Очумєлов міняє своє відношення до цуценяти залежно від того, чиє це цуценя. Але, знявши шинель, поліцейський наглядач залишається в кітелі, який хоч би трохи, але повинен відрізнятися за кольором від шинелі. Тому можна сказати, що Очумєлов виявляється хамелеоном і у прямому розумінні, постійно міняючи свій колір.

Сенс назви розповіді А. П. Чехова «Хамелеон»

Перейти на головну сторінку розділу «Зарубіжна література. Чехов»

1. Осміювання самоправності й догідництва в оповіданні А. П. Чехова «Хамелеон». Аналіз твору і характеристика героїв

2. Прізвища як засіб характеристики героїв в оповіданні А. П. Чехова «Хамелеон». Аналіз оповідання

3. Значення смішного і страшного в оповіданні А. Чехова «Хамелеон». Аналіз твору

4. Роль прізвищ в оповіданні А. П. Чехова «Хамелеон»

5. Художня деталь в прозі Чехова (за творами «Хамелеон», «Товстий і тонкий»)

6. «Хамелеон»А. Чехова. Аналіз змісту назви і характеристика оповідання

7. Аналіз оповідання А. П. Чехова «Хамелеон»

8. Аналіз твору А. П. Чехова «Хамелеон»

9. Сенс назви розповіді А. Чехова «Хамелеон»

10. Ідейно-художній аналіз оповідання А. П. Чехова «Хамелеон»

11. Сенс назви розповіді «Хамелеон» А. П. Чехова

12. Сенс назви оповідання А. П. Чехова «Хамелеон». Аналіз твору