Зв’язок образів п’єси «Вишневий сад» із сучасністю. Аналіз твору

Зв’язок образів п’єси «Вишневий сад» із сучасністю. Аналіз твору

«Вишневий сад» був останньою і, можна сказати, підсумковою п’єсою Антона Чехова. Він написав її незадовго до смерті у 1904 році, коли передчуття змін у суспільстві було особливо помітним. Напередодні соціального вибуху він як творча людина, не міг не відчувати загального настрою, невпевненість моменту майже мимоволі викликала потребу осмислити сучасну йому дійсність з позицій минулого і майбутнього. Але в драматичному творі автор може передати свої думки лише через створені у ньому образи. Тому персонажі »Вишневого саду« пов’язані з різними тимчасовими шарами. Ні в одному іншому творі немає стільки символічного навантаження образів, як в цій п’єсі.

Минуле в п’єсі презентують собою Раневська і Гаєв. Як завжди, Чехов не поділяє своїх героїв на «позитивних і негативних» — усі вони мають як привабливі риси, так і негативні. В цьому випадку йдеться не лише про характеристики героїв. Чехов висвітлює моменти часів, які минули. Раневська непрактична, егоїстична, вона не вміє влаштовувати своє життя, але в той самий час її натура чуйна і поетична, їй властиво відчуття прекрасного і витонченість. Гаєв теж морально вільний від матеріальних розрахунків. Для цих людей існують духовні цінності, меркантильність викликає в них презирство, хоча з іншого боку ця якість перетворюється і на протилежну: саме через безрозсудність і непрактичність вони і втрачають вишневий сад, який був для них не майном, а ідеєю. Минулому належить і Фірс, підкреслено старий навіть за віком. У фіналі п’єси його, хворого, не помічаючи, забувають у будинку…

Сад купує Лопахін, «тимчасово прив’язаний» до сучасності. Для нього вишневий сад — звичайна власність, а викликані його продажем пристрасті цій людині незрозумілі. Лопахін — прагматик і реаліст. На думку Трофімова він навіть хижак, хоча і корисний: «от як в розумінні обміну речовин потрібний хижий звір, який з’їдає усе, що потрапить йому на шляху, так і ти потрібний». Тут йдеться не про особу, швидше про соціальну роль: в черствості чи у бездушності пред’явити звинувачення Лопахіну неможливо. Він щиро співчуває колишній власниці саду, намагається їй допомогти, але його світогляд належить до інших систем цінностей і стає непереборним бар’єром для розуміння. Він хоче як краще, але зміст цього «кращого» у героїв п’єси дуже різний, як різний зміст самих епох.

У листах, пов’язаних з постановкою «Вишневого саду», Чехов підкреслював, що роль Лопахіна центральна, «Оскільки це не купець у банальному розумінні… Це м’яка людина… порядна людина в усіх значеннях». Меркантильний дух сучасності зробив Лопахіна мимоволі обмеженим відносно відсторонених від практичних справ ідей. Символічно, що формальна перемога не приносить Лопахіну жодного задоволення, він несподівано відчуває сором: «О, швидше б усе це пройшло, швидше б змінилася наша нужда, наше нещасливе життя». Ідея майбутнього втілена в образах Петі Трофімова і Ганни. Їй лише сімнадцять, зрозуміло, що вона ще не встигла проявити себе вчинками, але її світлі мрії, спрямованість в завтрашній день свідчать про не реалізований потенціал. Так само «вічний студент» Трофімов теж лише готується до справжнього життя. Для них усе попереду. Характерно, що і образи ці створені контурно, вони самі по собі несуть в собі «недовтіленність» майбутнього. У момент знищення саду, коли Раневська і Гаєв у відчаї; а Лопахін усвідомлює моральний програш, молоді весело біжать вперед — у майбутнього власна дорога. «Здрастуй, нове життя»! — звучить сповнений оптимізму голос.

Отже, три тимчасові шари зібралися навколо вишневого саду. «Уся Росія — наш сад», — написано у Чехова. Саме за неї і йде боротьба між трьома епохами. «Вишневий сад» є твором про кінець старої Росії, про прощання з минулим в очікуванні майбутнього. А ще ця п’єса стала своєрідним поетичним заповітом «Шекспіра XX століття» прийдешнім поколінням.

Зв’язок образів п’єси «Вишневий сад» із сучасністю. Аналіз твору

Перейти на головну сторінку розділу «Зарубіжна література. Чехов»

1. Характеристика образу Раневської («Вишневий сад», А. П. Чехов)

2. Характеристика образу героїв «Вишневого саду». Аналіз п’єси А. Чехова

3. Вишневий сад і символ духовної пам’яті (за п’єсою А. П. Чехова «Вишневий сад»)

4. Характеристика другорядних героїв п’єси А. П. Чехова «Вишневий сад» (Єпіходов, Яша, Фірс, Пищик)

5. Хто прав: Лопахін чи Петя Трофімов? Характеристика образів (За п’єсою А. П. Чехова «Вишневий сад»)

6. Аналіз п’єси А. П. Чехова «Вишневий сад»

7. Аналіз п’єси «Вишневий сад» А. Чехова. Задум і сюжет

8. Хто винний у загибелі вишневого саду? Аналіз п’єси А. П. Чехова «Вишневий сад»

9. Дворянство і дворяни в п’єсі А. П. Чехова «Вишневий сад»

10. Минуле, сьогодення і майбутнє (за п’єсою А. П. Чехова «Вишневий сад»). Аналіз твору

11. Зв’язок образів п’єси «Вишневий сад» із сучасністю. Аналіз твору

12. Майстерність Чехова як драматурга (за п’єсою «Вишневий сад»)

13. Пафос образу Лопахіна. Характеристика образу (за п’єсою А. Чехова «Вишневий сад»)

14. Драматургічні прийоми Чехова (за п’єсою «Вишневий сад»)

15. Порівняння персонажів та їх характеристика: Раневська, Гаєв і Лопахін

16. Новий тип драматичного конфлікту у п’єсі А. П. Чехова «Вишневий сад»

17. Проблема історичної долі Росії (за п’єсою А. Чехова «Вишневий сад»)

18. Проблема щастя у п’єсі А. Чехова «Вишневий сад»