Антон Павлович Чехов: найвидатніший російський письменник. Життя і творчість
Одним із найвидатніших російських письменників останніх десятиліть XIX ст. вважають у всьому світі Антона Павловича Чехова (1860—1904). Як драматург і новеліст, він зробив особливо вагомий внесок у всесвітню художню літературу, його твори мали найбільший резонанс у різних країнах на всіх континентах. У XX ст. на сценах Англії та Японії, Німеччини та Сполучених Штатів, Угорщини та Польщі, Іспанії та Бразилії і т.д. ставилися нові вистави за його п’єсами. Переклади оповідань письменника видавалися і перевидавалися, за ними знімалися фільми. Про його творчість написано безліч досліджень різними мовами. Напевно, і в новому, XXI ст. інтерес читачів, глядачів, критиків до цього майстра не вщухне — доки будуть люди, які цікавляться книгою і театром. Чехов прожив коротке життя, лише 44 роки. До того ж тривалий час він болів на туберкульоз легенів. Але всупереч виснажливому недугу він дуже плідно працював майже до самої смерті. Взагалі його доробок разом із короткими ранніми творами становить понад 5 000 творів, серед яких «Дім з мезоніном» (1896), «Людина у футлярі» (1898), «Іонич» (1898), «Душка» (1899), «Дама з собачкою» (1899), «Мужики» (1897), «В яру» (1909), «Наречена» (1903). Дещо раніше, в першій половині 90-х років, з’явилися трагічна «Палата № 6» (1892), зла і сумна «Стрибуха» (1892), одне з найкращих оповідань письменника «Скрипка Ротшильда» (1894) і гірка історія проданої краси «Анна на шиї» (1895). Власне, все написано Чеховим заслуговує на високе звання шедевру. Тоді ж був створений «театр Чехова», тобто його уславлені п’єси «Чайка» (1896), «Дядя Ваня» (1897), «Три сестри» (1901), «Вишневий сад» (1904).
Антон Павлович Чехов: найвидатніший російський письменник. Життя і творчість
Перейти на головну сторінку розділу «Зарубіжна література. Чехов»