Аналіз п’єси А. П. Чехова «Вишневий сад»
П’єса «Вишневий сад» — останній драматичний твір Чехова, сумна елегія про минаючий час «дворянських гнізд». У листі Чехов зізнавався: «Жахливо я люблю все те, що в Росії називається маєтком. Це слово ще не втратило свого поетичного відтінку». Драматургові було дорого все те, що пов’язано із садибним життям, воно символізувало теплоту сімейних відносин, до яких так прагнув А. П. Чехов. І в Меліхово, і в Ялті.
Образ вишневого саду є центральним образом у комедії Чехова, він представлений лейтмотивом різних часових планів, мимоволі поєднуючи минуле із сьогоденням. Але вишневий сад — не просто фон подій, що відбуваються, він — символ життя. Доля маєтку сюжетно організовує п’єсу. Вже в першій дії, відразу після зустрічі Раневської, починається обговорення порятунку закладеного маєтку від торгів. У третій дії маєток продано, у четвертому — прощання з садибою і минулим життям.
Вишневий сад уособлює не тільки садибу: він прекрасний витвір природи, який має зберегти людина. Автор приділяє велику увагу цьому образу, що підтверджується розгорнутими ремарками і репліками героїв. Вся атмосфера, яка пов’язана в п’єсі із образом вишневого саду, слугує ствердженню його вічних естетичних цінностей, втрата яких не може не збіднити духовного життя людини. Саме тому образ саду виноситься у заголовок. Вишневий сад виступає своєрідним моральним критерієм, по відношенню до нього визначаються не тільки дійові особи п’єси, але й ми.
«Вишневий сад» — комедія про безтурботних російських людей, — писав Ю, Соболєв. — …Велика кількість комічних сцен — фокуси Шарлотти, помилки Єпіходова, дурниці Гаєва, тільки посилюють смуток, «тугу за ідеалом». У класичній комедії порок зазвичай буває покараний, чеснота торжествує. У п’єсі Чехова немає явно негативних героїв, і позитивні відсутні. Також незрозумілий з першого погляду і конфлікт твору. Справа в тому, що предметом зображення в п’єсах драматурга є власне не дія, їх небажання і неможливість зробити вчинок. Саме це і осміюється в комедіях Чехова. К. С. Станіславський зазначав особливий характер конфлікту п’єси «Вишневий сад».
Комізм «Вишневого саду» є в ситуаціях, що відображають комедійний сенс самого життя. Чехов своєрідно трактував цей жанр. В його уяві комедія — це драма, яка з найтонкішою іронією висміює вульгарність. Традиційний викривальний пафос, «сміх крізь сльози», за влучним зауваженням письменниці Теффі, в поетиці Чехова змінюється «сміхом замість сліз».
Аналіз п’єси А. П. Чехова «Вишневий сад»
Перейти на головну сторінку розділу «Зарубіжна література. Чехов»