Я пам’ятник собі поставив незотлінний… ОЛЕКСАНДР ПУШКІН. Скорочені твори з зарубіжної літератури

    Я пам’ятник собі поставив незотлінний… ОЛЕКСАНДР ПУШКІН. Скорочені твори з зарубіжної літератури, стислий переказ, короткий виклад змісту

    * * *

    Я пам’ятник собі поставив незотлінний,
    До нього вік людська не заросте тропа,
    Що перед ним чоло і камінь непоклінний
    Александрійського стовпа?
    Ні, я не ввесь умру. У лірнім заповіті
    Душа переживе видимий мій кінець,
    І славен буду я, допоки в білім світі
    Лишиться хоч один співець.

    Полине гомін мій скрізь по Русі великій,
    І знатиме мене усяк її язик,
    І гордий внук слов’ян, і фіни, і нині дикий
    Тунгус, і степовий калмик.
    І довго житиму я в пам’яті народу,
    Що добрі почуття я лірою плекав,
    Що в мій суворий вік я звеличав свободу
    І за подоланих благав.
    О музо! наслухай господнього веління:
    Не прагнучи вінця, оподаль від борні
    Стрівай байдужістю і осуд, і хваління,
    І блазня присуди дурні.

    Переклав М. Зеров

    Я пам’ятник собі поставив незотлінний… ОЛЕКСАНДР ПУШКІН. Скорочені твори з зарубіжної літератури, стислий переказ, короткий виклад змісту

    Повернутися на сторінку Твори зарубіжної літери скорочено (шкільна програма)

    Комментарии закрыты.