КОРАБЕЛЬ НЕРОБ. СЕБАСТЬЯН БРАНТ. Скорочені твори з зарубіжної літератури

    КОРАБЕЛЬ НЕРОБ. СЕБАСТЬЯН БРАНТ. Скорочені твори з зарубіжної літератури, стислий переказ, короткий виклад змісту

    Число дурних не йде на спад.
    Ні, незнищенним є наш брат!
    В усіх країнах споконвіку
    Водилось дурнів тих без ліку!
    З Блазенополя в Дурноштадт
    Прямує не один фрегат.
    Побувавши у Монтеф’ясконі,
    Причалимо і в Наррагоні,
    А там в дурляндський рушим край,
    В обітований дурням рай.
    Помандруємо морями,
    Поплаваємо над берегами,
    Поки в незнаному краю
    Вітчизну заснуємо свою.
    Кружляємо хвилями, блукаємо,
    Куди пливти, самі не знаємо,
    На милість віддались стихії,—
    На розум свій нема надії.
    Давав нам дурнів кожен порт,
    Приймали всюди ми на борт,
    Як пасажирів наших палуб,
    П’яниць, що почтом згодом стали б
    Тих, що, жадавши різних благ,
    Ішли під наш блазенський стяг…
    Під час плавби чимало флот
    Міфічних надививсь істот.
    З циклопом стрілися жорстоким
    (Зробив його Улісс безоким.).
    Те око зразу оживає,
    Як близько дурня зачуває.
    Зростає око на весь лоб:
    На дурня жадібний циклоп!
    І рот його росте до вух,
    Щоб глупаків хапать, як мух…
    Це все Гомер скомпонував,
    Щоб до уваги кожен брав,—
    Не рвався в море легкодумно.
    Пораду він хвалив розумну
    Улісса, славного героя,
    Перед яким упала Троя.
    А потім в морі десять літ
    Яких не знав він тільки бід!
    Але всякчас йому служила
    Кмітливість, хисту ясна сила.
    Та й він біді не запобіг,
    І сам себе не устеріг.
    Зірвалась буря, і за мент
    Розбила корабель ущент.
    Всіх дурнів вірних потопила,
    І весла знищила, й вітрила.
    І от в хвилини ці похмурі
    Лише вцілів Улісс од бурі

    Ледь-ледь до берега доплив
    І про пригоду розповів…
    Пройшли ми в морі довгі милі,
    Але бурхливі, грізні хвилі
    Топили наші галіоти
    І розтинали шхуни й боти.
    Безодні ненажерних вирів
    Пожерли дурнів — пасажирів.
    Упав за борт і капітан.
    А безугавний ураган
    Жене у море горе — флот,
    Немудрий топлячи народ.
    Метою всіх далеких плавань
    Є Мудрість — найтихіша гавань.
    Міцніш кермо в руках тримай,
    Завчасу шлях свій визначай.
    І якщо ти розумний зроду,—
    Найбільшу знищиш перешкоду.
    Бо глупаків і так задосить.
    І як земля їх тільки носить?!
    Той істинний між нас мудрець,
    Хто долі власної творець.
    Розумний той, хто розуміє,
    Чого в житті своїм воліє,
    Хто іншу слухає людину,
    Й її поради знає ціну.
    Хто ж тих і других зневажає,
    Хай в корабель дурних сідає.
    Дарма, що в наш він не потрапив,
    На другий хай спішить по трапу.
    Нехай в гурті сидить він тісно
    Й виводить «Гаудеамус» — пісню
    З своїм братерством заодно:
    Забрало море їх давно,
    Та й ми загинемо все одно.

    КОРАБЕЛЬ НЕРОБ. СЕБАСТЬЯН БРАНТ. Скорочені твори з зарубіжної літератури, стислий переказ, короткий виклад змісту

    Повернутися на сторінку Твори зарубіжної літери скорочено (шкільна програма)

    Комментарии закрыты.