Зюзя — бог зими. Слов’янська міфологія
Зюзя — бог зими у давніх українців, згодом у білорусів. Зображувався у вигляді діда невеликого зросту, з білим волоссям та довгою сивою бородою. Ходить, згідно з повір’ям, босоніж, без шапки, в білому кожусі. У руці — залізна булава. Під Новий рік білоруси варили кутю для Зюзі: «Зюзя на дворе — куця на столе» (За О. Афанасьєвим).
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Намной — шкідливий дух, подібно нав’ям, навалюється на сплячу людину і терзає її так, що вранці виявляються на тілі синяки і синці.
Насолод (Ослад, Квасура) — дух приємного сну і сновидінь, а рівно дух веселощів і усілякого блаженства, бенкетів, гулянь і насолод, вірний супутник Лади.
Нечиста Сила (Нечисть) — у східних слов’ян загальна назва для усіх нижчих демонологічних істот і духів, синонімічне таким назвам, як злі духи, біси, дияволи і так далі.
Обдериха — банний дух, який відрізняється незвичайною жорстокістю. За щонайменше порушення банного ритуалу карає.
Зюзя — бог зими. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія