Золота баба — богиня тиші і спокою. Слов’янська міфологія
Золота баба — давня богиня тиші і спокою, домашнього благополуччя. Повитухи, допомагаючи молодушкам звільнитися від тягаря, шанували її як свою покровительку, та і всяка жінка не нехтувала її порадою.
Храм Золотої Баби знаходився, за переказами, в країні Обдорській, у гирлі річки Обіго. Вона тримала на руках одну дитини, а іншу вела за руку. Жителі тих місць називали хлоп’ят її онуками. Біля Золотої Баби завжди лежала безліч гусел та інших музичних інструментів, які безперервно награвали самі собою, — то тихенько, то голосніше. По звуку їх жерці передбачали майбутнє, бо Золота Баба вважалася добрим пророком.
Повага до неї була така велика, що ніхто не наважувався пройти повз статую, не принісши хоч малу жертву, ну а якщо зовсім нічого не мав, то виривав із своєї сукні нитку або волос з голови, підносив це Золотій Бабі, кланявся в землю — і тим сподівався її вмилостивити. Взагалі ж у жертву їй приносили соболів та куниць, одягали її в їхні шкури. Навіть чужоземці, які вірили в інших богів, не скупилися для неї золота, срібла і хутра, бо якщо не приніс жертву Золотій Бабі, неодмінно заблукаєш в дорозі.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Кудельниця — у слов’янській міфології, жіночий дух, який мешкає в житі («Усі говорили, що в житі є кудельниця; дітей лякали: не ходіть, діти, в жито»), в лісах («говорили, що в лісах ходить кудельниця») і, можливо, у будинках. Буквальне значення слова Кудельниця — «пряха» і «льняниця» (від «кужіль» — «льон, льняна пряжа»).
Курдуші — злі духи, які допомагають чаклунам і чародіям в їх роботі.
Ледачий — дух соломи, який весь запух від сну із соломою в голові. Його ніхто ніколи не бачив, тільки чутно, як він позіхає.
Лель — перший син Богородиці Лади, золотоволосий дух пристрасті, ніжності і любові.
Золота баба — богиня тиші і спокою. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія