Жиж — бог вогню. Слов’янська міфологія

Жиж — бог вогню. Слов’янська міфологія

Жиж — бог вогню у давніх білорусів. Рівнозначний давньоукраїнському наддніпрянському Симарглу (За О. Афанасьєвим).

Жиж — згідно з білоруським переказом, дух вогню, який постійно ходить під землею, випускаючи із себе полум’я.
Якщо він ходить тихо, то зігріває тільки ґрунт, якщо ж рухи його швидкі, то робить пожежі, що винищують ліси, сінокоси і ниви.

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Віник (мітла) — «небезпечний» і «нечистий» предмет, знаряддя псування і чаклунства і в той же час оберіг від злих сил.

Вовкулак — кладовищенський пожирач трупів. Протилежність упирям в архаїчній традиції — оберігаючі людину берегині, уособлення усього доброго.

Вогневиця — міфічна потвора, що несла людям високий жар тіла, тиф та інші хвороби.

Водяний — в слов’янській міфології дух, який мешкає у воді, хазяїн вод. Водяні пасуть на дні річок і озер свої стада — сомів, коропів, лящів та іншу рибу. Командує русалками, ундинами та іншими водними жителями.

Жиж — бог вогню. Слов’янська міфологія

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія