Живець — капище Живи. Слов’янська міфологія

Живець — капище Живи. Слов’янська міфологія

Живець — капище Живи; храм чи святилище, де стояло скульптурне зображення богині. Усі мешканці навколишніх поселень сходилися до Живи на початку травня, щоб попросити у богині довготривалого здоров’я, благополучності. Жертвоприношення здійснювались руками тих, хто першим побачив навесні чорногуза, ластівку або першим почув зозулю (За О. Афанасьєвим).

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Блазень (від «блазить, блазнить, блазниться» — здаватися, увижатися) — видіння, привид, який за формою появи і прояву щонайближче до Домовика, покійників.

Блазня (Мана, Морока) — мана, примара. Може привидітися в будь-якому місці: вдома, в лісі, в полі. Жодна Блазня не обходиться без участі нечистих духів, які затьмарюють розум людини, примушуючи бачити те, чого немає насправді.

Богинки — у західних слов’ян жіночі міфологічні персонажі. Головна функція Богинок — викрадення і підміна дітей.

Божич — за давніми віруваннями, молоде Сонце, що його народжувала богиня неба Коляда щороку в найкоротшу зимову ніч.

Живець — капище Живи. Слов’янська міфологія

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія