Вриколак — шкідливий дух. Слов’янська міфологія

    Вриколак — шкідливий дух. Слов’янська міфологія

    Вриколак — у болгарській міфології невидимий шкідливий дух, що має вигляд велетня з одним величезним оком на лобі. Мешкає в покинутих будівлях, старих млинах, зруйнованих фортецях. Його не можна знищити, він живе вічно. Глухою ніччю Вриколак перетворюється на хижих тварин, п’є людську кров і пожирає плоть. У відомій казці зла мачуха, щоб позбавитися падчерки, примушує чоловіка відвести її на старий водяний млин і замкнути на ніч. Вночі являється Вриколак і стукає у двері. Дівчинка ставить умову: принести царицині моніста. Через деякий час, отримавши моніста, вона вимагає царицин браслет, потім сережки, потім намисто. Вриколаку знадобилося чимало час, щоб роздобути скарби, але коли він приніс намисто, проспівав перший півень, і чудовисько зникло. Падчерка повернулася із скарбами додому.
    Мачуха на наступну ніч замкнула в млині вже свою рідну дочку. Але та від жадності зажадала відразу усі скарби. Чудовисько виконало вимогу задовго до співу півнів і увірвалося на млин. Вранці мачуха виявила там мертву розтерзану доньку і тут же померла від горя. А батько зі своєю донькою зажили розкошуючи.

    ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

    Жар-квітка — фантастична квітка — метафора блискавки. Коли вона цвіте, ніч буває ясніша за день і море коливється.

    Жар-птиця — в східнослов’янській казці дивовижний птах.

    Жовтяниця — потвора, яке несла людям жовчну хворобу.

    Здухач — за сербськими і чорногорськими повір’ями, людина або тварина з демонічними властивостями, яка має здатність боротися з негодою, захищати свої угіддя від нападу інших атмосферних демонів.

    Вриколак — шкідливий дух. Слов’янська міфологія

    Повернутися на сторінку слов’янська міфологія

    Комментарии закрыты.