Возило — божество коней. Слов’янська міфологія
Возило — божество, яке оберігає коней від хвороб та хижого звіра. Уявлявся давнім українцям (згодом i білорусам) людиною з кінськими вухами та копитами (За О. Афанасьєвим).
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Денниця — в слов’янській міфології образ полуденної зорі (чи зірки), мати, донька або сестра Сонця, кохана Місяця, до якого її ревнує Сонце (мотив «небесного весілля»).
Додола — в південнослов’янській міфології жіночий персонаж, який згадується в обрядах викликання дощу. Відомий у сербохорватській (Додола, Дудулейка, Додолиця, Додилаш), болгарській (Додола, Дудула, Дудулиця, Дудоле, переважно в західних областях Болгарії), а також в румунській та інших традиціях (польськ. міфологічне ім’я Дзидзиля).
Жаби — це колишні люди, затоплені всесвітнім потопом. У них, як і у людей, по п’ять пальців на руках і ногах: чотири довгих, а один коротенький. Прийде час, і вони знову стануть людьми, а ми перетворимося на жаб.
Возило — божество коней. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія