• Реклама

Вовки. Слов’янська міфологія

Вовки. Слов’янська міфологія

Вовки
1. Персонажі давньоукраїнської міфології. За старовинною легендою, в степах Оріани мешкало плем’я Добричів, які займалися збиральництвом, ні з ким не воювали, не вбивали тварин, не їли м’яса, несли з собою мир, злагоду і божественну шану до природи. А ще вони збирали цілющі трави, коріння, дикі плоди й лікували людей, сусідні племена. Одного разу їм зустрілося розбите Росами військо варварів (готів), які захотіли зробити з добричів своїх вояків. Але мирне плем’я рішуче відмовилося брати зброю. Тоді варвари почали вирубувати плем’я добричів. Це уздрів з Вирію громовержець Перун і, кинувши на варварів вогненну стрілу, перетворив їх на вовків, а добричів — на овець. Відтоді, за легендою, існують на світі вовки і вівці (За М. Кожухар-Плачиндою).

2. Давньоукраїнське плем’я, що мешкало на берегах Росі й частина якого переселилася (приблизно в XII ст. до н. е.) до давньої Італії, де зайняло територію уподовж Тиренського моря. Будували міста, в назвах яких зберігали пам’ять про свою батьківщину — Оріану: Попелі (Арu1і), Анти (Аntium), Оратанія (Аrtаnа) та ін. З часом плем’я занепало внаслідок відсутності єдності між давньоукраїнськими племенами. Було повністю винищене римлянами під час нерівної битви 460 року до н. е (За Тітом Лівієм).

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Гамаюн — віщий птах, посланець богів, їх глашатай, який співає людям божественні гімни і провіщає майбутнє тим, хто уміє чути таємне.

Глуханя — міфічна потвора, яка відбирала в людей слух і мову.

Голка (ігла, шпилька) — в народній культурі предмет-оберіг і водночас знаряддя порчі.

Гориня, Дубиня і Усиня — три багатирі — велетні із казок. Вони мають надлюдську силу, яка призводить до порушення природного порядку, що утруднює дії головного героя.

Вовки. Слов’янська міфологія

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія

Комментарии закрыты.