Водяниця — дружина водяного. Слов’янська міфологія
Водяниця — дружина водяного, але утоплениця з хрещених, а тому не належить до нежиті. Деяких із них називають — шутиха, шутовка. Водяниці надають перевагу лісовим і млиновим вирам, але найбільше люблять падь під млинами, де бистрина мутить воду і вимиває ями. Під млиновими колесами вони нібито звичайно збираються на нічліг разом з водяними. Водяниці вередують: коли вони плескаються у воді і грають із хвилями, то стрибають на млинові колеса і крутяться разом з ними, рвуть сітки, псують жорна.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Святобор — у західних і східних слов’ян — бог лісів і лісових угідь. Він зумовлює життя і долю усіх мешканців лісу, забезпечуючи гармонію і згоду в природі.
Семаргл (Вогонь-Сварожич) — вогонь, Симаргл, Огонь-Сварожич, Агни, Огневід, Семиглавий Вогнекрилий Вовк (Пес), втілення Сили Сварога (Небесного Вогню) на Землі, природна Сила Всесвіту. Симарьгл або Семаргл — божество у вигляді священного крилатого пса, пантеро-грифона.
Сива — богиня вагітних жінок.
Водяниця — дружина водяного. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія