Вирій — сонмище богів. Слов’янська міфологія
Вирій (Буян-острів, Ирій) — за давніми легендами, сонмище богів та померлих душ, острів у всесвіті, першоземля богів і світу. У Вирії, згідно з віруваннями, росло першодерево світу Прадуб з молодильними яблуками безсмертя на ньому. Сюди ж зліталися птахи на зиму.
Вічним мешканцем Вирію є першоптиця і водночас давньоукраїнський першобог Сокіл (або Род), який завжди перебуває на вершечку Прадуба. Саме з білої і чорної сльози Сокола з’явилися на світ Білий лебідь і Чорний лебідь, яких Сокіл перетворив на Білобога і Чорнобога. У Вирію знаходиться озеро Живої Води.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Припікало — бог весняних робіт і родючості у прибалтійських українських племен.
Прове (Проно) — давній бог правосуддя у північних слов’ян (від слова «провідати», «прознати»). Істукан цього божества височів на дубовому стовпі, тримаючи в одній руці уламок каменя як символ злочину, а в іншій — спис: знак невідворотного покарання.
Прок (Пуття). Пам’ять про цього бога у людей ділових, тямущих, заповзятливих збереглася в нашій мові і до цього дня.
Вирій — сонмище богів. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія