Велетень — персонаж слов’янської міфології. Слов’янська міфологія
Велетень — персонаж слов’янської міфології. Велетень відрізнявся величезним зростом (міг взяти на долоню орача з упряжкою) і силою (кидав камені величиною з млинове жорно) і т. п.
Згідно із слов’янськими легендами, Велетні були першими людьми на світі. Вони брали участь в облаштуванні всесвіту: насипали гори, кургани, робили загати на річках і тому подібне. Діяльність Велетнів могла бути згубною для людей (вони руйнували дома, греблі, витоптували рослинність).
Велетні, зазвичай, характеризуються як язичники, які жили в дохристиянські часи, і у зв’язку з цим їм приписували властивості, які мали людоїди, люди з собачими головами і т. п.
Зникнення Велетнів пояснюється такими версіями: Бог винищив їх за гординю (біблійний мотив) і шкідливу силу; Велетні загинули під час потопу або у боротьбі із величезними зміями; Велетні зникли через непристосованість до життя на землі, через неможливість прогодувати себе; Велетнів з’їв величезний птах Кук або перемогли люди за допомогою змови, молитви. З мотивом загибелі Велетнів пов’язані оповідання про знаходження поховань — курганів і останків непомірно великих кісток, які зберігалися в храмах і ратушах або використовувалися в народній медицині як засіб проти лихоманки. У легендах Велетнів ототожнювали з «чужими» народами або з войовничими іноземцями — гунами, татарами, турками, шведами. Їм приписується знання латини.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Жароок — бог вогню у полян та інших українських племен Наддніпрянщини.
Желя — давня богиня печалі, скорботи, плачу.
Жив — чоловіче Вселенське Начало, позитивна, сонячна енергія янь, в грецькій транскрипції — Жив-Зив-Зев-Зевс.
Велетень — персонаж слов’янської міфології. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія