Тополя — міфічний образ-тотем. Слов’янська міфологія
Тополя — міфічний образ-тотем давніх українців. Свято Тополя провадилося наприкінці весни. Обирали найстрункішу дівчину, якій зав’язували над головою руки. На підняті руки навішували стрічки, хустки, намисто і т. ін. Дівчину водили селом, полем, лугом, співаючи: «Стояла Тополя край чистого поля, / Стій, Тополенько, стій, не розвивайся, / Буйному вітроньку не піддавайся…».
Свято Тополя було розповсюджене на околицях давнього Києва. Тополя вважалася священним деревом і рубалася для жертовних вогнищ. Зі свята Тополя народилася російська Гостейка та білоруський Куст (За М. Слободянюком).
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Зимова дорога (Мороз Тріскунець, Дід Мороз, Хлющ) — дух зимової холоднечі, омертвіння світу і скотинячого падежу.
Злидень (Злидні) — в східнослов’янській міфології злі духи, маленькі істоти, які, оселившись за піччю (як домовий), залишаються невидимими і приносять будинку нещастя.
Зустрічник (рос. Встречник) — злий дух, який у вигляді вихору мчить по проїжджих дорогах за душею вмираючого злочинця або вбивці.
Тополя — міфічний образ-тотем. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія