Таласим. Слов’янська міфологія
Таласим. У болгарській міфології таласим — перевертень, який вічно живе. Перетворюючись на собаку, кішку, будь-яку іншу тварину, він нападає глухою ніччю на людей і душить їх. Якщо не дати йому відсічі, захворієш або навіть помреш.
За народними повір’ями, таласимом стає після смерті замурована людина: в давнину, коли зводили мости, фортеці, водяні і вітряні млини, траплялося, клали в основу живих людей — на вдачу, щоб віками не руйнувалося, у вигляді жертви злим духам. Такий таласим вдень і вночі стереже свою будову, а ночами окликає випадкових подорожніх.
Біда, якщо зазіваєшся і відповіси перевертневі — тоді рахуй свої останні хвилини або тижні: адже навіть вирвавшись із лап чудовиська, все одно захворієш і віддаси Богові душу.
Народна чутка пов’язує таласимів із скарбами, прихованими Вогняними Зміями і розбійниками. Щоб відкопати такий скарб, потрібно виконати певне зарікання, призначене хазяїном: припустимо, вбити над скарбом чорного півня (а то і людину), з’їсти серце зозулі і так далі. За точністю виконання зарікання і стежить таласим: тільки він може віддати скарб. Він же і нападає на випадкових подорожніх, перетворюючись на що завгодно. Багато людей загинуло від зубів і кігтів таємничих таласимів!
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Дзеркалиця — душа дзеркала, його мешканка і володарка. Дзеркалиця живе у тому світі відображень, який міняється всякий раз з відбиваною картиною.
Доброгост — дух добрих вістей. Часто є посланцем богів.
Догода (Погода) — дух тихого, приємного вітру і ясної погоди.
Таласим. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія