Святобор — бог лісів. Слов’янська міфологія

    Святобор — бог лісів. Слов’янська міфологія

    Святобор (Светобор)  — дух-владика священних гаїв і дібров. Святобор — у західних і східних слов’ян — бог лісів і лісових угідь. Він зумовлює життя і долю усіх мешканців лісу, забезпечуючи гармонію і згоду в природі.
    Переконання, що природі не можна наносити — по дурості або жадності — непоправний збиток, виникло ще в глибокій старовині.
    Наші предки вірували, що мисливця, який зазіхнув на звіра з дитинчам, або рибалку, який ловить рибу, коли вона нереститься, покарає владика гущавини Святобор. Вірували, що усіх мисливців, які спокушаються на легку, неправедну здобич, чекає грізна розплата.
    Здавна в заповідних лісах, святих борах охота і вирубування дерев заборонялися під страхом смерті. При Петрі Великому влада жорстоко розправлялася з порубщиками сосен в заплавах річок і озер.
    Святобор — уособлення вічно живої природи. Не даремно на давній поетичній мові трави, квіти, кущі і дерева називали волоссям матері-сирої-землі, широкі простори суші порівнювали з велетенським тілом, в твердих скелях і каменях бачили її кістки, у водах — кров, у корінні — жили, в травах і рослинах — волосся.
    Не даремно в переказах про походження людини говориться, що тіло наше взяте від землі і в неї ж повернено буде по смерті; кістки — від каменю, кров — від морської води, піт — від роси, жили — від коріння, волосся — від трави.
    Помічники Святобора, окрім лісовиків, також духи на ім’я Туросик, Стукач, Свида і Пахма — істоти досить небезпечні і підступні. Скажімо, шкідливий Туросик приймав виду туру або оленя із золотими рогами і заводив мисливця, який погнався за ним, у болото. Так само заманював у болото людей і Стукач, зображуючи стук сокири лісоруба. Люди, які заблукали, радісно бігли на цей стук і гинули.
    Дружиною Святобора була Зевана (Девана, Дзевана) — слов’янська богиня полювання.

    Інший варіант викладу

    ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

    Богинки — у західних слов’ян жіночі міфологічні персонажі. Головна функція Богинок — викрадення і підміна дітей.

    Божич — за давніми віруваннями, молоде Сонце, що його народжувала богиня неба Коляда щороку в найкоротшу зимову ніч.

    Віник (мітла) — «небезпечний» і «нечистий» предмет, знаряддя псування і чаклунства і в той же час оберіг від злих сил.

    Святобор — бог лісів. Слов’янська міфологія

    Повернутися на сторінку слов’янська міфологія

    Комментарии закрыты.