Щур. Слов’янська міфологія

Щур. Слов’янська міфологія

Щур  — дух давно покійного родича (пращур — дуже давно покійного).

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Мара (Марена) — богиня зла, темної ночі, страшних сновидінь, привидів, хвороб (мору), смерті.

Мариця — Мара Водна Цариця, Матінка-водиця, Богова Сестричка, Природна Сила Всесвіту.

Морена (Морана, Марена, Моржана, Кістлява, Смертушка) — Берегиня, Темна Богородиця і Велика Мати Божа, жіноча іпостась Сварога в Нав’єму світі, Закон Перевтілення, дружина Чорнобога, Богиня безплідної дряхлості, смерті і хвороб у світі Яві і у той же час Богиня вічної молодості і безсмертя у світі Наві.

Перун (Перуні, Перкун, Пярун, Ратай Божський, Громовержець, Грозник) — син Дажьбога і Мари, батько родів ярийських, Бог Змін, Переділу, Переходу і Суперечки. Перун — Бог-небо, а тому в його владі увесь небозвід, атмосферні опади, вітри і погода. Поєднуючись любовними узами із Землею-терою, він тим самим стає Батьком земної Природи, а потім і слав’яно-арієв. Перун — бог блискавки й грому. Один з найголовніших персонажів давньоукраїнської міфології, «бог над богами».

Щур. Слов’янська міфологія

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія