Собаки — священні тварини. Слов’янська міфологія
Собаки — священні тварини в давніх українців, найпопулярніші персонажі давньоукраїнської міфології. Міф про Собак один з найдавніших. В ньому розповідається про печеру на кам’янистому березі річки, де мешкало плем’я мисливців на мамутів. Одного разу, розповідає міф, коли зимового дня все доросле населення пішло на кількаденне полювання за мамутом, огнищанами в печері лишилися підлітки, діти та старі. Цим скористалися людоїди й підступно напали на стійбище в печері. Підлітки мужньо боронилися, але людоїди ввірвалися в печеру, стали хапати дітей, поїдати їх. Крики й моління розбудили богів Вирію, що перетворили підлітків-огнищан у дивовижних тварин — Собак, котрі пошматували людоїдів, погнали їх геть і врятували стійбище (За М. Кожухар-Плачиндою).
Про популярність міфу свідчить той факт, що собака був символом давньоіранського (давньооріанського) бога вогню Симаргла — одного з найголовніших богів давньоукраїнської міфології. Водночас собака став персоніфікованим образом огнищанина, котрий оберігає вогонь і дім свій (За В. Демидчиком).
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Обереги — магічні засоби, що оберігають людину і її світ (будинок, худобу, врожай, знаряддя виробництва і тому подібне) від потенційної небезпеки: нечистої сили, хвороб (у тому числі порчі), хижих тварин, змій, градових хмар і так далі.
Овсень (Авсень Баусень, Таусень, Говсень, Овсень, Овсей, Усень) — в східнослов’янській міфології ритуальний персонаж, пов’язаний з Новим роком (чи Різдвом), з початком весняного сонячного циклу і зростанням родючості; персоніфікований початок року — прибутку (врожаю).
Олена Прекрасна — героїня чарівних слов’янських казок названа так, звичайно, на честь старогрецької Олени, через яку втрачали голову усі чоловіки і була до основи зруйнована Троя.
Собаки — священні тварини. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія