Руєвiт — бог літа. Слов’янська міфологія
Руєвiт — бог літа, землі, родючості у прибалтійських українських племен. Мав сім облич «під одним чолом», на чересі — сім гострих мечів — за кількістю теплих весняно-літніх місяців. Згідно з легендами, сприяв добрим врожаям, людській благополучності (За О. Фамінциним).
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Василіск — цар-змій, чудовисько з головою півня, очима жаби, крилами кажана і тілом дракона. Від його погляду кам’яніє усе живе, а від дихання в’януть трави і никнуть дерева.
Велетень — персонаж слов’янської міфології. Велетень відрізнявся величезним зростом (міг взяти на долоню орача з упряжкою) і силою (кидав камені величиною з млинове жорно) і т. п.
Веретено — знаряддя прядіння, що наділяється магічними властивостями.
Руєвiт — бог літа. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія