Родова мати — образ-тотем. Слов’янська міфологія

Родова мати — образ-тотем. Слов’янська міфологія

Родова мати — дополітеїстичний образ-тотем часів матріархату. Найстарша чи наймудріша жінка, яка очолювала рід (задругу), чинила суд і т. п (За М. Слободянюком).

Рожаниці — давньоукраїнські першобогині родючості, небесні «Господині Світу» (мати й донька). Уявлялися напівжінками-напівлосицями. Згідно з повір’ям, жили на небі, ототожнювалися з найважливішими зоряними орієнтирами — Великою Ведмедицею (за давніх часів — Велика Лосиця) та Малою Ведмедицею (Мала Лосиця). За часів мезоліту на стадії мисливства Рожаниці, згідно з уявленнями, народжують тварин, риб, птахів і т. д. У добу енеоліту (розвиток землеробства) дбають про врожай, накликають дощі тощо. Культ Рожаниці розквітнув за часів матріархату.

Зображальницька символіка Рожаниці і лосиці, що пливуть по небу: четверо жіночих грудей, що напоюють землю водою і т. п.,- наявна в орнаменті посуду за бронзової доби XV—XII ст. до н. е. Відгомін культу Рожаниці пізніше втілився в образах богині Лади та її доньки Лялі (За Б. Рибаковим).

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Асилки (осилки, велети) — в східнослов’янській міфології велетні-багатирі. Жили у давні часи, за деякими міфами, створювали річки, споруджували кручі і тому подібне.

Аспід — це жахливий крилатий змій, який має пташиний ніс і два хоботи, крила у нього строкаті і горять-переливаються, немов самоцвітне каміння.

Баба Яга — в слов’янській міфології лісова стара чарівниця, відьма. Згідно з казками східних і західних слов’ян, Баба Яга живе в лісі в «хатинці на курячих ніжках», пожирає людей; огорожа навколо хати — з людських кісток, на огорожі черепа, замість засува — людська нога, замість замків — руки, замість замка — рот з гострими зубами.

Родова мати — образ-тотем. Слов’янська міфологія

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія