Посвист —дух лютого вітру. Слов’янська міфологія
Посвист (Позвизд, Похвист) — дух холодного, лютого вітру, син Стрибога.
Позвизд (Посвист, Похвист) — лютий бог вітрів, бур і негод або бог північного зимового вітру; за деякими джерелами в його підпорядкуванні були і позитивні погодні явища. З його бороди лили проливні дощі, з вуст виходили тумани. Варто було Позвизду труснути волоссям, як на землю валив великий град.
Замість плаща тягнулися за ним вітри, а з поли його одягу валив пластівцями сніг. Нестримно носячись по небесах, супроводжуваний свитою бур і ураганів, він поширював навкруги шум і свист, і ніщо не могло встояти перед його нестримністю і натиском.
Позвизд мав лютий вигляд, скуйовджене волосся і бороду, крилате розкрите одіяння. Жив він десь на вершинах високих і далеких гір.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Маросси (Морозці, Тріскуни) — злі духи, які були у підпорядкуванні Мороза. Недаремно їх імена співзвучні.
Матохи — духи занепокоєння, які роблять всякого роду безлади в домашньому житті, сімейних справах, всілякі дрібні неприємності. Якщо вони незримі, устежити за ними дуже важко.
Мерцана — добрий дух, покровителька стиглих хлібів. Ночами пурхає над нивами, що колосяться, оберігаючи зерно від порчі і заговору. Торкаючись колосків, вливає в них живильну силу.
Посвист —дух лютого вітру. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія