Полісун — вовчий бог. Слов’янська міфологія
Полісун (Лісун) — «вовчий бог», божество, що, згідно з повір’ям, опікувало вовків, сприяло рівномірному розподілу хижаків на землі, підказувало, де знаходиться хвора тварина, яку вовкам слід з’їсти, тощо. Водночас Полісун — бог торгівлі у східних давньоукраїнських племен, надто сприяв торгівлі худобою і хутром. За легендою, виття вовків означало, що вони просять у Полісуна дати їм «покорм». Зображувався у вигляді людини, яка не має тіні. За повір’ям, Полісун має дружину Лісунку, яка викрадає дітей у тих людей, які знущаються над своїми дітьми, тримають їх у голоді тощо. Викрадених дітей Лісунка забирає до лісу, дбайливо доглядає, здебільшого перетворюючи їх на вовків. Образи Полісуна й Лісунки з часом увійшли до українського фольклору (легенди, перекази, притчі і т. п.) (За П. Єфименком).
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Зимова дорога (Мороз Тріскунець, Дід Мороз, Хлющ) — дух зимової холоднечі, омертвіння світу і скотинячого падежу.
Злидень (Злидні) — в східнослов’янській міфології злі духи, маленькі істоти, які, оселившись за піччю (як домовий), залишаються невидимими і приносять будинку нещастя.
Зустрічник (рос. Встречник) — злий дух, який у вигляді вихору мчить по проїжджих дорогах за душею вмираючого злочинця або вбивці.
Полісун — вовчий бог. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія