Полкан. Слов’янська міфологія
Полкан (Китоврас, Кентавр) — дух з надприродною силою і неймовірною прудкістю, який має до пояса людську статуру, а нижче пояса — статуру коня (напівкінь, прототип грецького Кентавра).
Під час битв це відважне і войовниче створення часто виступало на стороні русичів і тому шанується нарівні з великими воїнами і князями.
Згадки про кентаврів в письмовій традиції розпочинаються з ХІ ст. Відомі численні зображення кентаврів, наприклад, на стінах Дмитрівського собору у Володимирі (1194) або на стінах Георгіївського собору в Юр’єві-Подільському (1230).
Крилатого кентавра називали Китоврас. Він має крила, причому вони розташовуються не в області плечового пояса коня (як на деяких парфянських зображеннях), а за спиною людського торсу. Такий кентавр зазвичай зображувався в короні (Новгород, 1336 р.). Полкан нерідко зображувався у вигляді напівлюдини-напівпса з дубиною. У чаклунських віршах Полкан — рятівник сонячної діви від змія.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Жиж — згідно з білоруським переказом, дух вогню, який постійно ходить під землею, випускаючи із себе полум’я.
Жировик — божество, яке мешкає в людській оселі, по коморах та засіках, у льохах та на горищах і сприяє добробуту, достаткам; всіляко охороняє продовольчі запаси від знищення.
Жихар — домашній злий дух (буквально: «житель»). Де живе у будинку — в точності не відомо.
Полкан. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія