Підмінок (Підкидьок). Слов’янська міфологія
Підмінок (Підкидьок). Одне з улюблених занять бісів — викрадення дітей. Диявол підміняє своїми чортенятами нехрещених людських немовлят. Без розбору біси відносять і тих, яких в серцях проклинають матері, і таких, яким в недобру годину скажуть недобре (чорне) слово, наприклад: «Хоч би біс тебе поніс». Відносять і немовлят, залишених до хрещення без належного нагляду, тобто коли немовлятам дають заснути, не перехрестивши їх, дають чхнути і не поздравствують ангельську душу, не побажають росту і здоров’я. Особливо не радять позіхати в лазнях, де звичайно породіллі проводять перші дні після пологів.
Нечиста сила гострозоро вартує і користується кожним випадком, коли породілля задрімає або залишиться одна. Ось чому досвідчені повитухи намагаються не покидати матерів ні на одну хвилину; в крайньому випадку, виходячи з лазні, хрестять усі кути. Якщо ж ці запобіжні заходи не будуть вжиті, то мати і не помітить, як за дахом зашумить сильний вітер, спуститься нечиста сила і обміняє дитину, поклавши під бік породіллі свого лішачонка або підкидька.
Ці підкидьки бувають дуже худі тілом і украй потворні: ноги у них завжди тоненькі, руки висять батогом, черево величезне, а голова неодмінно велика і звисає на бік. Крім того, вони відрізняються природною тупістю і злістю і охоче покидають своїх приймальних батьків, йдучи в ліс. Втім, живуть вони недовго і часто пропадають без вісті або обертаються головешкою.
Що стосується долі викрадених дітей, то біси звичайно носять їх із собою, примушуючи роздувати пожежі, що почалися на землі. Але буває й інакше. Викрадені діти віддаються на виховання русалкам або проклятим дівам, у яких вони залишаються, перетворюючись згодом: дівчатка на русалок, хлопчики на лісовиків. Сюди ж, до невідомих «таємних людей» або до самих дияволів, поступають «приспані діти», тобто випадково задушені матерями під час сну.
І в тому, і в іншому випадку душа дитини вважається загиблою, якщо її не врятує сама мати постійними молитвами впродовж сорока днів при найсуворішому посту. Дитина, понесена «таємними людьми», робиться сама таємною людиною: невидимо бродить по білому світу, відшукуючи собі харчування. П’є молоко, залишене в горщиках не благословенним, знімає з глечиків сметану. Якщо ж дитина викрадена дияволом, то останній поміщає її в темній і тісній темниці. Хоча в темниці немає ні вогню, ні киплячої смоли, як в непроглядному пеклі, зате дитина назавжди втрачає світло і вічно проклинатиме свою матір за те, що вона не вберегла її. Втім, для матері, яку обсипають докорами сторонні і яка страждає від особистого розкаяння, є з цього тяжкого положення вихід. Потрібно три ночі простояти в церкві на молитві; але біда в тому, що не всякий священик дозволяє це. Проте нещасні матері сліпо вірують, що якщо дитину викрали «таємні люди», то вона, по молитві, стане на своєму місці цілою і, після кроплення святою водою, залишиться неушкодженою.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Домовиха — дружина Домовика, яка в усьому допомагає своєму чоловікові, але особливо стежить за жіночими справами: приготуванням їжі і рукоділлям.
Дрімота — дух сновидінь. Вечірній або нічний дух в образі доброї старенької або дівчини з м’якими, ласкавими руками або ж у вигляді маленького чоловічка з тихим, заколисуючим голосом.
Желя (Журба) і Журба (Карна) — духи похоронного обряду, вічно сумні сестри, супроводжуючі всяку людину на підступах до потойбічного світу.
Підмінок (Підкидьок). Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія