Перун — Бог-небо. Слов’янська міфологія

Перун — Бог-небо. Слов’янська міфологія

Перун (Перуні, Перкун, Пярун, Ратай Божський, Громовержець, Грозник) — син Дажьбога і Мари, БАТЬКО родів ярийських, Бог Змін, Переділу, Переходу і Суперечки.
Перун — Бог-небо, а тому в його владі увесь небозвід, атмосферні опади, вітри і погода. Поєднуючись любовними узами із Землею-терою, він тим самим стає Батьком земної Природи, а потім і слав’яно-арієв.
Перун — грізний Бог відплати за недотримання встановлених Богами Законів. Він покровитель чесних, справедливих, мужніх і благородних людей, які обстоюють Правду і зберігають Рідну Віру. Особливо Перун благоволить воїнам і князям. Його крилата донька-валькірія Магура зустрічає душі полеглих у битвах воїнів і проводжає їх у Світлий Світ Наві — Слав. Саме тому для воїнів так важливо було не померти в ліжку, а лягти у бою зі зброєю в руках і відразу відправитися у Світ Слави.
Перун — подавець дощу і грози, озброєний громовими стрілами і громовими каменями. В образі вершника Перун скаче по небесах на коні або на колісниці. Саме гуркіт колісниці Перуна — грім небесний. Особливо шанувався на початку серпня. Головною подією свята був обряд принесення в жертву перунова бика. Перед зображенням бога спалювалися нутрощі і шкура бика, м’ясо підсмажувалося і роздавалось на бенкеті. Після завершення свята усі кістки і залишки тварини збиралися і спалювалися.
Щоб не розгнівати Перуна, заборонялося брати із собою шматки м’яса або кістки жертовного бика. З Перуном був також пов’язаний ритуал викликання дощу. Обряд полягав у принесенні умилостивлюючої жертви і обливанні водою спеціально обраної жінки. Головне святилище Перуна в землі новгородських словенів було в Перині.
Своє ім’я Перун отримав від поєднання староруського «пер» (язик сонячного полум’я, сонячне перо) і «руна» (знак богів).
Германо-скандинавське ім’я Перуна — Тор (від староруського Тар, Тарх; звідси — трахнути, ударити), давньоіндійське — Індра, прусське — Паркун, хетське, — Пирва, палайсько-лувійське — Пируа, кельтське — Таран, балтійське — Перкунас.
Різдво Бога Перуна відзначається 6 травня, але у деяких слов’янських Громадах прийнято відмічати це Різдво на першу грозу.
Перунів День — четвер, співпадаючий з днем Велеса Чистого, тому наші предки говорили, що «Перун і бісів жене і тіло миє». Перунів День це також «День Змін», тому якщо ви вирішили поміняти що-небудь у своєму житті, то приймати такі рішення краще всього саме в четвер. Проте слід пам’ятати — нові справи приймаються тільки на зростаючий місяць.
Зброя Перуна — блискавка, молот (сокира), короткий слов’янський меч, а також лук з сагайдаком повним вогняних і кам’яних стріл.
Сокровенні тварини — гніді коні, гепард, вовки і вепр.
Сокровенні птахи — півень і орел.
Перунові рослини — дуб, горох, овес, папороть і гриб-боровик.
Перунова цифра — «4».

Перунові треби — каші (особливо перлова), перепічки, пироги, пиво, винні напої, риба, яблука, горох та інші бобові. Любить Перун і звуки барабанів, труб, брязкання зброї, гуркіт канонад і грохот дзвонів, що вселяють жах супротивникові.
Перунова планета сонячної системи — Юпітер (ЙуПатер). При його сприятливому впливі відзначаються великі урожаї, швидкий ріст приросту худоби, хороший розвиток плодових саджанців і так далі. Між Юпітером і його найближчим супутником Іо періодично відбуваються електричні розряди-блискавки. Енергія однієї такої блискавки у багато разів перевищує потужність усіх сучасних електростанцій. Сучасні астрофізики встановили, що ці розряди генерують електромагнітні випромінювання, що сприятливо впливають на атмосферу Землі.
Виготовлений з металу Перунів оберіг «Меч» або «Молот» як сам по собі, так і вписаний в різні зірки і сплетіння, оберігає власника від ворога і несправедливості, надає людині почуття мужності і упевненості в собі, допомагає їй у боротьбі за Віру і Правду.
Перунові Капища, як і окремі кумири Перуну встановлюються на піднесених, світлих місцях, у священних дібровах і біля поминальних курганів. Звідси назва капища — Перинь, похідне від Пергинь, Перунова гора.
Часом Перун обертається вовком, щоб допомогти людині або покарати її, тому у багатьох землях вовк — священна тварина русичів і захисний тотем деяких родів. У народних переказах вовк є також уособленням темної хмари, що зберігає в собі живу воду дощу. З нею нерозривно пов’язане поняття сили, здоров’я і краси.
Символ Коло Перуна — косий пір’яний хрест, а загальний символ — косий лінійний хрест. Косий хрест іноді представлений у вигляді чотирипроменевої зірки, яка успадкувала від хреста символічне значення, але нижчого порядку. В основному вона прочитується як «зірка» праведного шляху.
У деяких слов’янських громадах в якості Перунової зірки використовуються також трьох-, шести- або восьмипроменеві зірки.
Перун — бог-громовержець, який вражає землю метеоритами і усіма видами блискавок, тотожний римському Юпітеру.

Інший варіант викладу

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Водяниха — Русалка — дружина водяного.

Водяниця — дружина водяного, але утоплениця з хрещених, а тому не належить до нежиті.

Водяниця — дуже давній міфологічний образ. Водяна-водяниця — мешканка річкових вод. Є ще моряни — ті, які живуть у морі.

Перун — Бог-небо. Слов’янська міфологія

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія