Один (Одін) — бог світла. Слов’янська міфологія

    Один (Одін) — бог світла. Слов’янська міфологія

    Один (Одін) — бог світла, добра й розуму в давніх скандинавів. За дослідженнями П. Шафарика та давніми скандинавськими переказами, Один — історична особа, український воєвода II—III ст. н. е. — повів свою молоду общину з-над Дніпра в пошуках «нових земель» не на південь, як це робили всі його попередники, а на північ, до Скандинавії, «де люди жили в дикості». Один приніс їм писемність, освіту, пісні, добрі звичаї, розвинуті ремесла. Зокрема, Один навчив скандинавів будувати міцні лодії й плавати на них, його знання й вміння перейняли давні шведи, навіть родовий золотаво-синій (знак Сонця і води) штандарт Одина став національним прапором шведів по сьогодні. Один перший вказав і проклав шлях «із варягів у греки». Один став славетним вождем Скандинавії. По смерті ввійшов до пантеону скандинавських богів. Київські князі із династії Рюриковичів — нащадки Одина.

    ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

    Чорт (Нечистий, Дідько, Біс. Диявол, Сатана, Щезник, Той, Злий) — один з найрозповсюдженіших негативних персонажів давньої української міфології та демонології християнської доби.

    Чудинко — те саме, що й Кікімора, втілення злого начала. Погані люди закладають його у вигляді маленької ганчіркової або дерев’яної ляльки під колоду будинку під час будівництва.

    Чудь білоока — давній народ, який населяв північ Східної Європи до часу російського заселення. Чудь зображається як дикий народ («білоокі племена»), який жив грабіжництвом, іноді як велетні (на місці битв з Чуддю знаходять величезні кістки) і людоїди.

    Один (Одін) — бог світла. Слов’янська міфологія

    Повернутися на сторінку слов’янська міфологія

    Комментарии закрыты.