Нав’ї. Слов’янська міфологіяНав’ї — духи людей, які відійшли в Навь; живатми, чий еволюційний шлях був перерваний насильницьким шляхом; мерці (вовкулаки, упирі і. т. д.), які «ожили», коли позбавлена власного фізичного тіла живатма підселяється в тіло померлого.
Нав’ї — ворожі духи померлих, спочатку з чужеплеменників, які померли не в своєму роду-племені, пізніше — душі іновірців.
Дуже часто в східнослов’янському фольклорі нав’ї ототожнюються з упирями. Вони викликають стихійні лиха, хвороби або смерть людей і худоби.
Житло давніх слов’ян було захищене магічною символікою. Поза межами будинку наші предки носили різні обереги, користувалися заговорами, а свій одяг в тих місцях, де нав’ї могли проникнути до тіла (комір, застібка, обшлаг рукавів, поділ), прикрашали вишивкою, що складається з охоронних магічних знаків.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Лихо (Хвацько Однооке) — зосліпу кидається на кого попало, не розбираючи ні багатого, ні бідного, ні правого, ні винуватого. Лихо — втілення нерозбірливості, несправедливості долі, року.
Лідниця — міфічна потвора, що несла простуду, відморожувала людям кінцівки тощо.
Ломота — міфічна потвора, що несла людям хворобу кісток, кінцівок, нарости на суглобах тощо.
Нав’ї. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія