Микула Селянинович — міфологізований орач-багатир. Слов’янська міфологія

Микула Селянинович — міфологізований орач-багатир. Слов’янська міфологія

Микула Селянинович — міфологізований орач-багатир в російських билинах. У билинах про Микулу і Вольгу селянин Микула Селянинович осоромлює князя з його дружиною, які на конях не можуть поспіти за його плугом, не можуть витягнути залишений їм у землі сошник і т. д. Характерний мотив багатирської оранки Микули, який дуби «у борозну валить».
В іншому билинному сюжеті Святогор не може підняти із землі сумку, яку носить Микула Селянинович: в сумочці— «тяга земна». Інші багатирі не можуть перемогти Микулу Селяниновича, тому що його любить «мати сира земля». «Культурна» діяльність орача протиставлена надприродним здібностям Вольги, князя-перевертня, і надприродній силі Святогора, багатиря-велетня.
Для слов’янської традиції характерне звеличення селянської праці і станового статусу: головний багатир руського епосу Ілля Муромець — «селянський син», у чеській середньовічній хроніці Кузьми Празького (ХІІ ст.) перший князь Пшемисл — орач, польським князем стає син орача Пяста, згідно з хронікою ХІІ ст. Галла Аноніма.

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Глуханя — міфічна потвора, яка відбирала в людей слух і мову.

Голка (ігла, шпилька) — в народній культурі предмет-оберіг і водночас знаряддя порчі.

Гориня, Дубиня і Усиня — три багатирі — велетні із казок. Вони мають надлюдську силу, яка призводить до порушення природного порядку, що утруднює дії головного героя.

Микула Селянинович — міфологізований орач-багатир. Слов’янська міфологія

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія