Макош — богиня слов’ян, яка пряде нитку долі. Слов’янська міфологія
Мара двулика (Макош, Кошмара, Доля-недоля, Макош-кошмара, Марися, Яриня, дружина Дажьбога і Велика Бабка родів ярийських, Хранителька Живої і Мертвої води, всевидючий Провісник майбутнього).
Макош — язичницька богиня слов’ян, яка пряде нитку долі. Представлялася пізніше як домовий дух в образі жінки з великою головою і довгими руками, яка пряде ночами в хаті. Повір’я забороняли залишати на ніч кужіль, «а то Макоша опряде».
В обрядах мокриду Макошу представляла жінка з розпатланим волоссям, яку водили по селу. Їй приносили в жертву пряжу, кужіль, кидаючи їх в колодязь. Макош допомагала ткати і білити полотна, карала тих, хто працював в середу або п’ятницю. Макош — збиральне ім’я для трійці богинь, тотожних еллінським Мойрам, римським Паркам, а також Гестії/Весті, Гері/Юноні, Деметрі/Церері і Горам (Ауксо, Тало, Карпо). Пізніше її образ став шануватися як Параскева П’ятниця і Середа.
Одні вважають, що місяць — це штучний небесний об’єкт, створений із залишків колись існуючої планети, інші, що це є частина Землі, що колись відкололася. Формально, місяць є супутником Землі. Проте система Місяць — Земля унікальна і деякі сучасні вчені розглядають її не як планету із супутником, а як подвійну планету.
Як і планети, місяць відбиває сонячне світло. А оскільки періоди його обертання навколо Землі і навколо своєї осі співпадають, то місяць завжди повернений до Землі однією стороною. Така властивість Мари-місяця дала їй приставку «Дволика».
Звернене до Землі перший лик Мари вважається Яв’їм лицем і іменується як богиня Макош, а другий лик, відвернений від Землі, вважається Нав’їм і іменується як Кошмара.
Природні джерела прісної води, особливо струмки — це природна магічна сила Мари на Землі, її земне втілення. Тому Мара шанується у джерел, у річок і озер. І у воду або до води приносяться щедрі підношення Марі, щоб вмилостивити її і заручитися її підтримкою. Особливо сприятливі для таких підношень ночі, коли місяць відбивається у воді. Тісний зв’язок Води і місяця є причиною того, що обидві ці сили носять одне ім’я — Мара.
Будучи дволикою, Мара-місяць є місцем межі Дня і Ночі, Яві і Наві, місцем, де Бог Волос зустрічає Душі покійних людей і веде їх в Судне Місце (переправляє через Міжсвіття — Річку Мертвих).
Лик Яві — МаКош, Мокош, Хранителька Живої Води, Берегиня, Богородиця, Посередниця між людьми і богами, Покровителька сімейного благополуччя, урожаю і сімейного вогнища, Покровителька жіночої працьовитості і торгівлі, Діва, яка пряде ночами нитку людського життя — Долі.
День Макоші — середа.
Сокровенна тварина — вівця.
Ім’я «Макош» часто виступає синонімом стихії Води. Сузір’я Водолія, що протегує Русі, з цієї причини раніше називалося Мокрош (Макреш). Нерідко Мокош асоціюють і з самою Землею, от чому спрадавна Землю іменували як «Матір Сира Земля».
Досить часто Макош зображують з рогом достатку і з піднятими вгору довгими руками. Нерідко її оточують і діви-русалки, яким наказано зрошувати ниви.
Лик Наві — Кошмара, Кошь-Ма, Косма, Космара, Хранителька Мертвої Води, Берегиня, Богородиця, Посередниця між душами живих людей і їх покійних предків, Діва, яка пряде ночами нитку людської долі — Недолі.
День Кошмари — п’ятниця, сокровенна тварина — коза.
Кошмара не любить, якщо хтось залишає безлад в хатах на ніч і карає таких людей страшними сновидіннями.
Сьогодні функції Кошмари у багатьох слов’янських громадах перекладені на інших богів і духів. Наприклад, частину функцій прийняли Богиня Морена і болотяний Дух плісняви Мара.
Любовна близькість Дажьбога і Мари породила сина — Перуна, який є Атмосфера Землі, Небеса (місце, де Немає БІСА). При цьому слід розуміти, що любовні взаємовідносини планет і зірок мають на увазі зовсім інші стосунки, ніж у людей.
Любов планет — це взаємодія їх енергій, сил тяжіння і так далі. У різні періоди своєї активності Дажьбог може поєднуватися узами і з Марою, і з Красопанею (Венерою), а іноді і протистояти своїм колишнім коханим подібно до ворога.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Стрибог (Стриба, Стривер, Вітровій, Вітродув, Вітрило, Батько Вітрів). Він віддалений від людини і байдужий до усього людського, тому може шкодити людям без усяких на те причин. І в той же час Стрибог — винищувач усіляких злочинів і руйнівник злочинних намірів. Стрибог (Стрибайло, Посвистач) — бог вітрів.
Стрига — богиня східних вітрів, суховіїв, повені.
Триглав. Згідно з істориком Еббоном, вище божество. В історика Герборда він володарює над трьома світами — небом, землею і підземним світом, причетний до ворожіння за допомогою чорного коня. Трибог (Триглав) — верховний бог неба і світла в укрів (західних українських племен).
Макош — богиня слов’ян, яка пряде нитку долі. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія