Листин — дух лісу. Слов’янська міфологія
Листин — старий сліпий дух лісу, проводир лісавок. Його дружина і помічниця — баба Листина. Вони не страшні, хоча лякати люблять.
Листин — увесь із листя, баба його — з тулубом із моху, замість рук — ялинові шишки, на ногах справжні лапотки.
Вони не такі буйні і спритні, як лісавки, — сидять в купі листя біля пня або яру і командують — кому коли шелестіти. Восени спочатку легкий шепіт чується: це Листин із Листиною радяться і роздають лісавкам справи. А потім вже лунає шелест та шум, крутяться хороводи опалого листя: то лісавки грають.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Припікало — бог весняних робіт і родючості у прибалтійських українських племен.
Прове (Проно) — давній бог правосуддя у північних слов’ян (від слова «провідати», «прознати»). Істукан цього божества височів на дубовому стовпі, тримаючи в одній руці уламок каменя як символ злочину, а в іншій — спис: знак невідворотного покарання.
Прок (Пуття). Пам’ять про цього бога у людей ділових, тямущих, заповзятливих збереглася в нашій мові і до цього дня.
Листин — дух лісу. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія