Лель — дух пристрасті. Слов’янська міфологія
Лель — перший син Богородиці Лади, золотоволосий дух пристрасті, ніжності і любові. Він зображується у вигляді крилатого немовля (прототип грецького Ероса і римського Амура), яке метає з рук іскри затятого полум’я жаркої любові. Його священними птахами вважаються лелека, журавель і жайворонки.
Лель, Лелья, Лельо, Любич, в міфології давніх слов’ян бог любовної пристрасті.
Про Леля — цього веселого, легковажного бога пристрасті — досі нагадує слово «лелеяти», тобто голубити, любити. Він син богині краси і любові Лади, а краса, природно, народжує пристрасть. Особливо яскраво це почуття спалахувало навесні і в Купальську ніч.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Жив — чоловіче Вселенське Начало, позитивна, сонячна енергія янь, в грецькій транскрипції — Жив-Зив-Зев-Зевс.
Жива — жіноче Вселенське Начало, негативна, місячна енергія інь.
Жива (Цица) — богиня життя, жіночого щастя в давніх українців.
Лель — дух пристрасті. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія