Леда (Ладона) — богиня весни. Слов’янська міфологія
Леда (Ладона) — богиня весни й родючості в давніх поляків. Pівнозначна Ладі (За О. Афанасьєвим).
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Всевишній — щось розумом неосяжне, незмінне, вічне і єдине у своєму роді, яке об’єднує в собі усе відносне, мінливе, тлінне і численне, всі існуючі світи і всесвіти, усі енергії, явища і тимчасові цикли, тобто — є Абсолютом.
Вясновка (Веснянка) — богиня весни, рівнозначна Ладі, всенародне свято.
Гонило — давньоукраїнський бог чередників та чабанів.
Дажьбог (ДайБог, Великий Дид родів ярийських (арійських), син Білбога і Лади). Дажьбог дарує Землі і людям такі великі блага як світло і тепло, тому і отримав своє ім’я-приставку «дажь» (що дає). З цієї ж причини Дажьбог є єдиним з богів, кого можна просити про що завгодно, а саме Його ім’я міцно увійшло до розмовного ужитку у виразі «Дай Бог». Дажбог (Даждьбог, Сонце-бог) — за найдавніших часів бог Сонця, світла й добра.
Леда (Ладона) — богиня весни. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія