Ляльник — свято Лялі. Слов’янська міфологія
Ляльник (Ляльнік) — у давніх українців (згодом — і в давніх білорусів) свято Лялі, дівочі хороводи, танки тощо. Зібравшись на лузі, дівчата обирали вродливу подругу, Одягали її в білий одяг, клали на голову вінок. Садовили її на дернову лаву, обкладаючи з усіх боків хлібом, сиром, яйцями, глечиками з молоком тощо. Довкола водили хороводи з піснями: «Дай нам житцу, дай пшаніцу — Ляля, Ляля, наша Ляля!» і т. д. Потім частували усіх учасників наїдками, що були на лаві, водили дівчину по селу, ввечері врочисто її роздягали і ховали одяг до наступної весни (За П. Трощиним).
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Ураган (Ломовик) — стрімкий дух бур і руйнувань.
Усуд. У міфології південних слов’ян так зветься божество — вершитель долі. За своєю примхою воно розсипає в розкішному палаці то золото, то глиняні живці — так народжуються багаті і бідні, щасливі і нещасні.
Хвацько Однооке (Однооконьке)— нерозбірливий, несправедливий дух горя і біди.
Ляльник — свято Лялі. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія