Ляля. Слов’янська міфологія

Ляля. Слов’янська міфологія

Ляля (Леля) — у давніх українців (згодом — у давніх білорусів) донька або посестра Лади. Свято Леля відбувалося 22 квітня, чим завершувалися торжества заклинання й зустрічі Лади-весни (За М. Слободянюком).

Інший варіант викладу

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Уд  — одне з найдавніших і потаємних слов’янських божеств, дух-покровитель любовного зв’язку, любострастя.

Удільниця — дух-викрадач долі, щастя, який дає іншу долю в житті: хворобу, смерть, потворність. Геній лихої долі: чорний, волохатий, розпатланий.

Умрун (умран) — шкідливий дух, споріднений упирям. Ночами він встає з могили, проникає в спальню до вагітних жінок і лякає їх.

Ляля. Слов’янська міфологія

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія