Курбан — обряд жертвопринесення домашньої тварини. Слов’янська міфологія
Курбан — у південних слов’ян обряд жертвопринесення домашньої тварини (зазвичай вівці або ягняти), що здійснюється з нагоди календарних, сімейних і загальносільських свят. Курбан — центральний ритуал Юр’єва дня. Цього дня одне з перших ягнят (зазвичай білого), що народилося в новому році, відділяли від стада, надівали на нього вінок із трав і квітів, приліплювали до рогу свічу, спеціально поїли і годували, обкурювали ладаном, після чого чоловік заколював його. Кров ягняти, за повір’ям, мала магічну силу. Запеченого ягняти з’їдали того ж дня під час загальносільської трапези, а кістки закопували в мурашник, щоб вівці краще велися.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Моховик — дух моховитих боліт, являється людям в образі свині або барана. Живиться рослинами, але іноді з’їдає дітей.
Нав’ї — духи людей, які відійшли в Навь; живатми, чий еволюційний шлях був перерваний насильницьким шляхом; мерці (вовкулаки, упирі і. т. д.), які «ожили», коли позбавлена власного фізичного тіла живатма підселяється в тіло померлого.
Намной — шкідливий дух, подібно нав’ям, навалюється на сплячу людину і терзає її так, що вранці виявляються на тілі синяки і синці.
Курбан — обряд жертвопринесення домашньої тварини. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія