Китоврас — кентавр. Слов’янська міфологія
Китоврас— у староруських книжкових легендах кентавр. У рукописних текстах Китоврас фігурує з XIV ст., що означає або ім’я чудовиська, або власну назву, пов’язану з персонажем апокрифічної оповіді. Ці руські апокрифи сходять до легенд про царя Соломона і його супротивника Асмодея, якого у слов’янських легендах замінив Китоврас. Можливо, в уявленнях про зовнішній вигляд Асмодея якоїсь групи єврейського населення він зближувався з давньосхідним керубом, а на Русі цей вигляд зблизили з відомим тут мотивом візантійської іконографії — кентавром: при цьому іноді Китоврас наділявся крилами.
Згідно з руською версією легенди, цар Соломон потребував допомоги Китовраса для того, щоб збудувати Єрусалимський храм. За посередництва обману і ланцюга із закляттям ім’ям Божим Китовраса ловлять і приводять до Соломона. Китоврас навчає його, як добути у дивовижного птаха шамир (шамур, за одними тлумаченнями — алмаз, за іншими — чарівний черв’як), за допомогою якого можна тесати камені, уникаючи згідно з ритуальними приписами використання залізних знарядь.
Характерні мотиви змагання Китовраса і Соломона в мудрості. Після закінчення будівництва Соломон говорить Китоврасу, що його сила не перевищує людську, оскільки його вдалося упіймати. У відповідь Китоврас просить зняти з нього ланцюг із закляттям і дати йому чарівний перстень Соломона. Коли це виконується, Китоврас закидає Соломона в далеку країну, караючи його таким чином за гординю.
Згідно з іншою легендою, Китоврас привів Соломону двоголового чоловіка. Згодом у цієї людини народилися два сини, двоголовий і звичайний. Після смерті батька двоголовий син вимагає подвійну долю спадку; Соломон хитромудрим чином доводить, що обидва сини мають права на рівні частки.
Легенди про Соломона і Китовраса отримали на Русі самостійний розвиток. У них про Китовраса оповідається, що він був рідним братом Соломона, сином царя Давида. Упіймання Китовраса пов’язується із зрадою його невірної дружини (східний казковий мотив), яку Китоврас носив у юшці.
Ще одна легенда, відома за списком XVII ст., оповідає про викрадення Китоврасом дружини царя Соломона. Тут Китоврас також брат Соломона, цар, правлячий в сусідньому граді. Він наділений рисами перевертня — вдень у вигляді людини править людьми, а вночі у вигляді «звіра Китовраса» — звірами. Китоврас обманом викрадає невірну дружину Соломона. Останній вирушає за нею, заховавши військо в лісі. Дружина впізнає Соломона і зраджує його. Соломон просить стратити його по-царськи і перед повішенням йому дозволено зіграти на ріжку. З’являється військо Соломона і звільняє царя, а на приготованій шибениці вішають Китовраса і невірну дружину. В інших рукописах замість Китовраса згадується цар Пір, а у фольклорі — Василь Окульйович. Як і легенда, в якій розповідається про владу Соломона над демонами, оповідь про Соломона і Китовраса входить до числа оповідань, до авторитету яких апелювала середньовічна магічна традиція (зокрема, візантійський «Заповіт Соломона»).
Популярні риси кентавра Китовраса поширювалися в староруській традиції і на інші персонажі. Вони могли надаватися «дівиці Горюнії», частині людей дівіїх смерті, апокаліптичній жахливій «сарані». У вигляді кентавра зображували також Полкана — багатиря з перекладної повісті про Бове-королевича (у початковій версії —напівлюдина-напівпес). У народному мистецтві Полкан отримує кінські копита, а також, під впливом популярного образу зодіакального кентавра-стрільця — лук.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Жихар — домашній злий дух (буквально: «житель»). Де живе у будинку — в точності не відомо.
Загибель (Погибель) — підземний дух, який переслідує людину, яка порушила Моральний Закон Бога Рода.
Зевана (Девана, Діана) — дух-покровителька звірів і мисливців, одягнута в звірині шкури.
Китоврас — кентавр. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія