Ирій-сад (Вирій) — давня назва раю. Слов’янська міфологія
Ирій-сад (Вирій) — давня назва раю у східних слов’ян. Світле небесне царство знаходиться по той бік хмар, а може бути, це тепла країна, що лежить далеко на сході, біля самого моря, — там вічне літо, і це — сонячна країна.
Там росте світове дерево (наші предки вважали, що це береза або дуб), на вершині якого мешкали птахи або душі померлих. Ключі від Ирія були колись у ворони, але та прогнівила богів, і ключі передали ластівці.
За свідченням народних легенд, в Ірії, у колодязів, знаходяться місця, приготовані для майбутнього життя хороших, добрих людей. Це студенці з чистою ключовою водою, при яких ростуть благоухаючі квіти, зріють на деревах молодильні яблука і солодко співають райські птахи.
Праведних чекає в Ірії таке блаженство, що час для них як би перестане існувати. Цілий рік пролетить як єдину невловима мить. А довгі триста років здадуться лише трьома короткими, щасливими хвилинами.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Берегиня — найстаровинніша богиня добра і захисту людини від усілякого зла.
Берендей (Дід Лісовик) — дух — повелитель лісів і рослинності, який визначає життя, долю і поведінку усіх мешканців лісової гущавини і забезпечує згоду в природі, уособлення вічно живої природи.
Біла баба — носій хвороби; дух долі; образ смерті.
Ирій-сад (Вирій) — давня назва раю. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія