Хорс — Зимове Сонце. Слов’янська міфологія

Хорс — Зимове Сонце. Слов’янська міфологія

Дажьбог має чотири фази-іпостасі, в яких з’являється перед нами після днів Рівнодення і Сонцестояння. Кожна така окрема іпостась є чоловіком земної Природи, яка також має чотири іпостасі, відомі як Пори Року (Межі Коло):
1. Хорс (Зимове сонце) — Зима-Снігура.
2. Ярило (Весняне Сонце) — Весна-Яру-Кострома.
3. Сур’я (Літнє Сонце) — Літо-Додола.
4. Овсень (Осіннє сонце) — Осінь-Усиня.

Хорс — Хорус, Хорст, Хрускіт, Корс, Хрест — перша іпостась Дажьбога, чоловік Зими-Снегури, зимове, холодне сонце, яке яскраво світить та не гріє, бо воно ще не набрало своєї сили і не палає жаром.
Він владика білого сонячного світу, небесне всезнаюче, всевідаюче око всевишнього. Він протистоїть хаосу, пітьмі і небуттю. Своє ім’я отримав від староруського «хоро», «коро», що означає «круг». Символ його Різдва — звичайний прямий хрест. Загальний символ — свастика-посолонь.

Немає ніякого сумніву в тому, що ім’я «Хорс» (у записі без огласовок ХРС — сяючий) є прототипом імені «Христос» (у записі без огласовок ХРСТС — сонцеподібний).

Інший варіант викладу

Інший варіант викладу

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Семаргл (Вогонь-Сварожич) — вогонь, Симаргл, Огонь-Сварожич, Агни, Огневід, Семиглавий Вогнекрилий Вовк (Пес), втілення Сили Сварога (Небесного Вогню) на Землі, природна Сила Всесвіту. Симарьгл або Семаргл — божество у вигляді священного крилатого пса, пантеро-грифона.

Стрибог (Стриба, Стривер, Вітровій, Вітродув, Вітрило, Батько Вітрів). Він віддалений від людини і байдужий до усього людського, тому може шкодити людям без усяких на те причин. І в той же час Стрибог — винищувач усіляких злочинів і руйнівник злочинних намірів. Стрибог (Стрибайло, Посвистач) — бог вітрів.
Триглав. Згідно з істориком Еббоном, вище божество. В історика Герборда він володарює над трьома світами — небом, землею і підземним світом, причетний до ворожіння за допомогою чорного коня.

Трибог (Триглав) — верховний бог неба і світла в укрів (західних українських племен).

Хорс — Зимове Сонце. Слов’янська міфологія

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія