Хмелун (Хміль-Похміль) — дух застілля. Слов’янська міфологія

    Хмелун (Хміль-Похміль)  — дух застілля. Слов’янська міфологія

    Хмелун (Хміль-Похміль)  — дволикий дух застілля: перше його лице — веселе і молодецьке, друге — сумне, хворобливе і зле.

    ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

    Земина (Гея, Протева, Мідгард (Серединний Світ) — онучка Сварога і донька Дажьбога, мати родів ярийських, Супруга Тарха-Перуна, чому її іноді іменують і богинею Тарою.

    Лада  — слов’янська богиня любові і краси. Лада-Берегиня, Світла Богородиця і Велика Мати Божа, жіноча іпостась Сварога у Яв’єму світі, Закон Вселенської Любові і Милосердя, дружина Білбога, Богиня краси, любові і одружень, тому раніше весільний змова називалася «ладини». Лада — Велика богиня весни. Свято Лади наставало тоді, коли починав танути сніг, і тривало до початку весняних робіт.

    Мара двулика (Макош, Кошмара)— язичницька богиня слов’ян, яка пряде нитку долі. Представлялася пізніше як домовий дух в образі жінки з великою головою і довгими руками, яка пряде ночами в хаті.

    Хмелун (Хміль-Похміль)  — дух застілля. Слов’янська міфологія

    Повернутися на сторінку слов’янська міфологія

    Комментарии закрыты.