Хлопотун — дух мертвого чаклуна. Слов’янська міфологія
Хлопотун (Клопотун) — дух мертвого чаклуна. Диявол, який використовує зовнішню оболонку, шкіру трупа чаклуна, щоб по ночами пити кров і заїдати живих людей. Хлопотуни очікують моменту, коли десь у сім’ї з’явиться покійник: як тільки душа його розлучиться з тілом, клопотун входить в покійника. Тоді в сім’ї одне лихо йде за іншим. Хлопотуни можуть прийняти чужий вигляд і проникнути у свою або чужу сім’ю, тоді не лише з цього будинку, але і з села стануть пропадати люди — хлопотун їх поїдає. Вбити його можна ударом плітки від неполегшеного коня, возовою віссю, але тільки з розмаху і з першого разу, так як другий удар оживить Хлопотуна.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Дажьбог (ДайБог, Великий Дид родів ярийських (арійських), син Білбога і Лади). Дажьбог дарує Землі і людям такі великі блага як світло і тепло, тому і отримав своє ім’я-приставку «дажь» (що дає). З цієї ж причини Дажьбог є єдиним з богів, кого можна просити про що завгодно, а саме Його ім’я міцно увійшло до розмовного ужитку у виразі «Дай Бог». Дажбог (Даждьбог, Сонце-бог) — за найдавніших часів бог Сонця, світла й добра.
Жив — чоловіче Вселенське Начало, позитивна, сонячна енергія Янь, в грецькій транскрипції — Жив-Зив-Зев-Зевс.
Жива — жіноче Вселенське Начало, негативна, місячна енергія Інь.
Хлопотун — дух мертвого чаклуна. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія