Громислав — велетень-землевпорядник. Слов’янська міфологія
Громислав — велетень-землевпорядник, який допоміг Сварогу-творцеві у створенні планети. За південноросійським переказом, Сварог створив Землю з первісного бруду, відцідивши воду.
Сохне Земля, зеленіє, уквітчує себе деревами.
Побачив те Сивий (Диявол), повів хмари рядами на Землю, став загрожувати усьому живому.
Тоді Сварог вирвав дуб з коренем та й почав Сивого ганяти.
Той на тисячі дрібних крапель розсипався, ліг на Землю згубним дощем — усі квіти почорніли, листя пов’януло…
Розсерджений Сварог повелів дощу зупинитися: краплі в повітрі літають, а на Землю не падають.
І подув на них Сивий, щоб до Землі прибити.
Саме тоді і покликав Сварог Громислава, повелівши: «Розбий дощ, щоб жодної краплі не залишилося!».
Велетень своєю дубиною так постарався, що навіть Земля стала гойдатися і вода по ній розлилася.
«Здуй її, щоб разом була»! — наказав грізний Сварог.
І почав Громислав дути на воду. Дме тут — а вона там просочується, дме там — а вона тут протікає. Розсердився він, та як дихне за один раз, духу набравши, так і зробилося Чорне море!
«Ну, буде тобі, Громиславе! — прорік Сварог. — Лягай спати!»
Ліг Громислав і заснув, а Сварог прикрив його полями — горами, щоб не тряслося усе, коли прокинеться. І лежить він, Громислав, спить до Найстрашнішого суду. Тоді і прокинеться — відразу усі моря розіллються!
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Чудинко — те саме, що й Кікімора, втілення злого начала. Погані люди закладають його у вигляді маленької ганчіркової або дерев’яної ляльки під колоду будинку під час будівництва.
Чудь білоока — давній народ, який населяв північ Східної Європи до часу російського заселення. Чудь зображається як дикий народ («білоокі племена»), який жив грабіжництвом, іноді як велетні (на місці битв з Чуддю знаходять величезні кістки) і людоїди.
Шишига (або Лешенька) — маленька горбата істота жіночої статі в російському фольклорі, живе в очеретах, віддає перевагу дрібним річкам і водоймам.
Громислав — велетень-землевпорядник. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія