Градівник — персонаж української демонології. Слов’янська міфологія
Градівник (хмарник) — персонаж української демонології. Основна функція Градівника — захист свого села від негоди. Здатністю впливати на погоду Градівник наділяється при народженні, але Градівником можна стати, вступивши до союзу із чорнокнижником (до якого після смерті переходить душа), заволодівши палицею або свічкою. При наближенні бурі Градівник бігає по землі, розмахуючи руками, як при бійці, хрестить хмари трьома соломинками, вимовляючи закляття, дзвонить у дзвони. Градівник може двічі відмовити проводиреві бурі, який прийшов до нього за дозволом висипати град (бісові, чорній людині на чорному коні або білій людині) і лише втретє дозволяє сипати град десь далеко від будівель, садів і посівів: на дорогу, в яр, ущелину, в річку і т. п. У гуцульських биличках два Градівника б’ються між собою, визначаючи, на чиє село повинна обрушитися хмара з градом.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Самодіви — у міфології південних слов’ян — лісові німфи, рідні сестри Самовілам — німфам гірським. У народному уявленні це русокосі, чорноокі красуні, що з весни до осені живуть в річках, озерах, джерелах, серед лісів, полів, долин.
Сирін — один з райських птахів, навіть сама назва співзвучна з назвою раю: Вирій. Проте це зовсім не світлі Алконост і Гамаюн. Сирін — темна птиця, темна сила.
Стратим-птиця — усім птицям мати. Живе Стратим-птиця на океані-морі. І дітей робить на океані-морі.
Градівник — персонаж української демонології. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія