Гориня, Дубиня і Усиня. Слов’янська міфологія
Гориня, Дубиня і Усиня — три багатирі — велетні із казок. Вони мають надлюдську силу, яка призводить до порушення природного порядку, що утруднює дії головного героя. Гориня (Горинич, Вергогор, Вернигора) захоплює цілу гору, несе у балку і верстає дорогу або «на мізинці гору качає, гори згортає». Дубиня (Дубинич, Вертодуб, Вернидуб, Великодуб, Дугиня), який будь-яке дерево «в дугу зігне» — «дуби верстає: який дуб високий, той в землю пхає, а який низький, із землі тягне» або «дуби рве». Усиня (Усинич, Усинка) «спер річку ротом, рибу ловить вусом, на язиці варить та їсть», «одним вусом ріку запрудив, а по вусу, немов по мосту, піші йдуть, кінні скачуть, обози їдуть» і т. п.
Ці багатирі — не духи-покровителі відповідних об’єктів (гора, дуб, річка), а порушники їх функцій: вони зривають гори, виривають дуби, замикають течію річок. Антропоморфічні риси цих багатирів слабкі і витіснені хтонічними: гора, дуби (ліс) і річка (вода) є місцем їх мешкання. Гориня пов’язується з горою як перепоною на шляху, перешкодою, що порушує рівність. Дубиня був пов’язаний із другим порушенням рівності, порядку — із проваллям на шляху, перешкодою, що знаходиться знизу і так само, як і у випадку з Горинею, належить землі (куди він запихає дуб). Ім’я Усині також має бути розцінене як наслідок народно-етимологічного переосмислення. Оскільки слово «вуса» є метонімічним переносенням назви плеча, Усиня порівнянний із образом дракона або змія, що загачує води своїми «плечима». Зміїна природа Усині безпосередньо проявляється у казці, де діє «птиця Усиня змій про 12 голів» («сам з ніготь, борода з лікоть, вуса по землі тягнуться, крила на версту лежать»). Іноді згадується булава або дубина Усині при тому, що цією зброєю громовержець Перун вражає Змія. Таким чином, прототипами трьох багатирів можна вважати хтонічних чудовиськ, які уособлюють відсталі і руйнівні сили нижнього світу — землі, води і т. п.
Сліди негативних характеристик цих персонажів, які в казці виступають, швидше, як позитивні супутники-помічники головного героя, проявляються в мотиві «слабкості» їх порівняно з головним героєм і особливо в мотиві зради. Перший з цих мотивів зустрічається в епізоді з Бабою Ягою: коли один із багатирів залишається в ізбі, щоб приготувати їжу для товаришів. Являється Баба Яга, б’є багатиря і вирізає ремінь з його спини. Тільки головний герой витримує цей іспит, перемагаючи Бабу Ягу. Переслідуючи Бабу Ягу, багатирі разом із головним героєм приходять до нори (отвору, печери), герой спускається в підземне царство (чи в трипідземне царство), добуває для багатирів наречених — царівен цього царства, яких підіймають мотузкою на землю, а коли намагається піднятися назовні головний герой, один із багатирів обрубує мотузку. У фіналі герой казки вбиває Гориню, Дубиню та Усиню. Характерно, що ім’я героя, пов’язаного в сюжеті з багатирями, також, зазвичай, пов’язане із природною сферою — або твариною (Івашко-Медведко), або рослиною (Сосна-багатир).
Частіше усього Гориня, Дубиня та Усиня виступають разом, створюючи закінченну тріаду. Ця тріадична схема (ймовірно, пізня) відбилася в образах трьох епічних багатирів — Іллі Муромця, Добрині Никитича і Альоші Поповича (характерно, що своїм ім’ям Добриня нагадує Дубиню, а мотив змієборства Добрині і його зв’язки з річкою-водою посилає до образу Усині). Святогор з його силою, що не знаходить застосування, опиняється у генетичному плані близьким Горині (Ілля Муромець у сюжеті з участю Святогора виступає як аналог героя казки).
Горині близький і інший епічний персонаж — Змій Горинич, у свою чергу, пов’язаний із образом Вогненного Змія. Цей зв’язок дає можливість бачити для певного періоду в іменах Горині і Горинича відображення кореня «горіти» (вогонь), а не «гора». У такому разі не виключено, що тріаді Гориня, Дубиня та Усиня на більш раньому етапі розвитку відповідала «зміїна» група — Змій Вогненний, Змій Глибин, Змій Вод. Ці образи добре відомі в індоєвропейській міфології. Особливо близькі їм деякі герої балтійських казок — литовський Калнавергіс (букв. «Вернигор». «Вертогор») або Ажуолрович (букв. «Вирвидуб») і т. п.
Казки про Гориню, Дубиню і Усиню можуть розцінюватися як відображення архаїчного міфу про поєдинок зі Змієм (чи трьохголовим Змієм) або трьома Зміями.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Очниця — міфічна потвора, що осліплювала людей, несла їм хворобу очей.
Посох (палиця) — один із основних атрибутів учасників різних обрядів, у т.ч. ритуальних обходів (колядників, полазника, кукерів та ін.), демонів; аналогічний жезлу, палиці, лозині, гілці, а також деяким предметам домашнього начиння (коцюбі, рогачу, помелу, лопаті).
Ржаниця (Ржиця) — подібність Полудниці, тільки живе вона в житі. Із злісних мотивів може сплести декілька стебел жита, і тоді поле вважається проклятим.
Гориня, Дубиня і Усиня. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія