Гарцюки — чорні духи. Слов’янська міфологія

    Гарцюки — чорні духи. Слов’янська міфологія

    Гарцюки — чорні духи, підвладні Перуну, назва яких походить від «гарцювати» — гуляти, бігати на перегонки. Живуть гарцюки в невеликій кількості в горах, де під час сходу і заходу гуляють, як діти. Вдень гарцюки стрілою носяться на конях по лісах і полях, а вночі, за дорученням Перуна, літають за вітром, приймаючи вигляд хижих птахів.
    Гарцюки возять в небі громовий віз, на якому сидить Перун з вогняним луком. Вони збурюють вітер, бурі, вихори та інші стихійні природні явища.

    ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

    Коркуша — потвора, яка заражала людей коростою, віспою, обкидала чиряками і струпами тощо.

    Кострома — міфічний образ весни у давніх росіян. Свято утворилося на ґрунті давньоукраїнського свята Тополі.

    Кострома (Коструб, Кострубонька) — в традиційній культурі росіян і українців персонажі календарного обряду і хороводної гри, приурочених до весняно-літнього часу.

    Гарцюки — чорні духи. Слов’янська міфологія

    Повернутися на сторінку слов’янська міфологія

    Комментарии закрыты.