Гарцюки — чорні духи. Слов’янська міфологія
Гарцюки — чорні духи, підвладні Перуну, назва яких походить від «гарцювати» — гуляти, бігати на перегонки. Живуть гарцюки в невеликій кількості в горах, де під час сходу і заходу гуляють, як діти. Вдень гарцюки стрілою носяться на конях по лісах і полях, а вночі, за дорученням Перуна, літають за вітром, приймаючи вигляд хижих птахів.
Гарцюки возять в небі громовий віз, на якому сидить Перун з вогняним луком. Вони збурюють вітер, бурі, вихори та інші стихійні природні явища.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Коркуша — потвора, яка заражала людей коростою, віспою, обкидала чиряками і струпами тощо.
Кострома — міфічний образ весни у давніх росіян. Свято утворилося на ґрунті давньоукраїнського свята Тополі.
Кострома (Коструб, Кострубонька) — в традиційній культурі росіян і українців персонажі календарного обряду і хороводної гри, приурочених до весняно-літнього часу.
Гарцюки — чорні духи. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія