Фараонки. Слов’янська міфологія
Фараонки — в російському фольклорі назва напівриб-напівдів. Назва Фараонки пов’язана з вторинним осмисленням традиційного образу русалки під впливом легендарного циклу, що склався навколо біблійних міфів. Фараонки, в російському дерев’яному різьбленні іноді супроводжувані персонажами чоловічої статі «фараонами», сприймалися як представники єгипетського воїнства, яке переслідувало євреїв, які йшли з Єгипту, і потопленого у водах моря.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Змій Горинич — в російських билинах і казках представник злого начала, дракон з 3, 6, 9 або 12 головами. Пов’язаний з вогнем і водою, літає по небу, але одночасно співвідноситься і з низом — з річкою, норою, печерою, де в нього заховані багатства.
Змій-Ящір — Владика підземного нижнього Світу Наві, породжений його надрами. А закони Наві первинні і невід’ємні від законів Природи, означає, що Змій — це мудрість, первинна спіраль сходження.
Зміулан — могутній покровитель чорних хмар, супротивник царя Вогню і цариці Молоньїці, пов’язаний з образами Вогняного Змія і Змія Горинича.
Фараонки. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія