Домовик. Слов’янська міфологія
Домовик. Говорячи про культ мертвих серед російського народу, необхідно згадати про Домовика, який звичайно називається дідусем. Повір’я про Домовика надзвичайно живі серед нашого простолюддя: і тепер є чимало людей, які нібито самі бачили домових. Наш Домовий відповідає лару і пенатам, римлян. Лари, духи покійних людей, які залишилися незримо присутні серед живих. Покидаючи будинок, римлянин молився про нього: «Ви, пенати батька мого, і ти, лар, батько сім’ї рідної, не спіть над благополуччям рідного мого будинку». Можливо, наш рід з рожаницями відповідав лару і пенатам римлян. Домовий має багато імен: у росіян — домовик, дідусь, старий, постен, лизун; у Польщі «вигорище»; у білорусів «падпечка». Окрім будинку, домовий ще може жити в лазні, на току, під овином, і називається тоді — банним, підовинником, гуменником. Слово домовий — нині означає — домашній. Існує повір’я, що домовий святкує свої іменини 28 січня. Досі зберігся звичай вшановувати Домовика. У великоруських областях кладуть за піч або під піч, де живе домовий, маленький хлібець. У деяких хазяїв ставлять прилад за вечерею Домовику і відкладають для нього невелику долю від всякої страви: коли усі заснуть, домовий приходить і вечеряє. Виходячи з лазні, залишають відро і віник, щоб і домовий міг помитися і випаруватися. У слові «до невігласів», слові Златоуста і слові святого Григорія говориться, що лазні торувалися нав’ями для покійників. Давньоруська форма “нав’ї” одного кореня з готським naus — мертвий. Переходячи в новий будинок, запрошують і Домовика перейти: хазяйка кладе в новий горщик вугілля і просить Домовика: «Милості просимо, дідусь, на нове житло». Домовий — покровитель сім’ї, уособлення душі предка. Свій домовий ворогує з домовим чужого двору — натяк на давню ворожнечу родів.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Босоркун — вітряний дух посух і хвороб (пошесті), перший син Стрибога (бога вітрів).
Буян — острів, що згадується в казках і заговорах. Знаходиться далеко за морем, наділяється фантастичними властивостями потойбічного світу.
Вазила — дух-покровитель коней, подібність дворового.
Домовик. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія